$1500 на релокейт та покупка військового екіпірування: як IT-компанії піклуються про своїх співробітників під час війни

В останні роки IT-сфера активно розвивалася: 2021-го кількість спеціалістів в індустрії збільшилося з 244 тис. до 285 тис. осіб, а обсяги експорту сягнули $6,8 млрд. Але 24 лютого в Україні розпочалася повномасштабна війна. ВРУ ухвалила закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Раніше максимальна тривалість робочого часу не перевищувала 40 годин на тиждень, тепер вона може сягати 60 за умови працевлаштування за КЗпП.

Також роботодавець може відмовити співробітнику у відпустці, а якщо компанія призупинила операційну діяльність — припинити виплачувати зарплатню. Або значно скоротити команду.

Наприклад, IT-компанія Alchemy за один день без попередження та notice-періодів звільнила 7 тестувальників з України.

Як компанії адаптуються до нової реальності, підтримують співробітників та країну, а також які практики можна запровадити у себе навіть за обмеженого бюджету — дізналися у IT-рекрутинговому агентстві ITExpert.

Релокейт та організація роботи: досвід українських та міжнародних IT-компаній

Опитування українських IT-фахівців показало: 84% із них повернулися до роботи фултайм. Близько 7% працюють парт-тайм, а 6% втратили роботу. 61% IT-фахівців виїхали до більш безпечніших регіонів або інших країн. Близько 45% із них залишаються в Україні — переважно у Львівській області.

Керівники IT-компаній активно допомагають командам із релокейтом, а також адаптацією до нових умов та переходом на ремоут, зокрема такими способами:

1. Чати та підтримка менеджерів. У компаніях запускають гарячі лінії та чати, де HR, рекрутери та happiness-менеджери відповідають на запитання співробітників, координують евакуацію та стежать за рівнем продуктивності. Наприклад, у Luxoft та OBRIO запустили засоби інформування та підтримки у перші години після вторгнення. Вони доступні всім членам команди практично 24/7.

2. Спальні місця в офісі.Більшість компаній з офісами у західних регіонах або за кордоном пропонують притулки для співробітників та їхніх сімей. IT-компанія CHI Software з офісами у Харкові, Дніпрі, Ізраїлі та Каліфорнії відкрила новий офіс у Львові. Тепер він служить хабом для співробітників, їхніх сімей та домашніх тварин. А два офіси GlobalLogic у Львові перетворилися на цілодобові центри координації, де члени команди можуть отримати все необхідне для життя та роботи.

3. Організація трансферу.ІТ-компанії оголосили про можливість релокейту ще до вторгнення Росії. Наявність плану евакуації співробітників та завчасна підготовка допомогли організаціям уникнути паніки та оперативно вивезти частину команди. Наприклад, Sigma Software за перші кілька тижнів війни допомогла переїхати 1 140 співробітникам та їхнім сім’ям. А IT-компанія MEV з бізнес-юнітом у США та розробкою в Україні також забезпечила евакуацію співробітників, які переживали за себе чи життя близьких. Частину команди з офісу у Черкасах вдалося перевести до Львова. Процес сапортила компанія.

4. Підтримка ментального здоров’я. Продуктивність співробітників зараз тісно пов’язана з їхнім загальним емоційним станом. Компанії пропонують вебінари з психологами та наймають у штат фахівців, щоб допомогти співробітникам впоратися з тривогою та апатією. Наприклад, компанія GlobalLogic запустила серію вебінарів у рамках проєкту Wellbeing Project, де психологи та інші фахівці діляться корисними порадами.

5. Military leave package та покупка екіпірування для співробітників у ТрО або ЗСУ. Сім’ям мобілізованих фахівців Intellias, а також тим, хто приєднався до сил Тероборони, IT-компанія виплачує 6-місячний Military leave package та виділяє кошти на придбання необхідного екіпірування.

Більшості компаній в IT знадобилося 7–14 днів, щоб адаптувати внутрішні процеси та допомогти співробітникам із релокейтом. Частина фахівців була готова відновити роботу майже відразу після вторгнення, щоб відволіктися від новин і менше хвилюватися.

Кейс Ciklum: релокейт до вторгнення та military leave package тим, хто залишився в Україні

Ciklum — міжнародна IT-компанія, заснована у Києві. У її українських офісах працює понад 3000 працівників. У компанії розробили Business Continuity Plan на випадок повномасштабної війни. З початку 2022 року керівництво ініціювало тимчасовий релокейт частини співробітників у Польщу та Болгарію. Команді компенсували витрати на квитки чи пальне, а також на проживання.

У перші два тижні війни компанії вдалося евакуювати решту співробітників — сумарно понад 70% команди в Україні. Ciklum покриває проживання в готелях або видає «добові» спеціалістам, які самостійно шукають житло. Пріоритетний напрямок для релокейту — захід України.

Спеціалісти, які приєдналися до ЗСУ, у березні отримали 50% від своєї зарплатні. Їм і далі виплачуватимуть military leave package зі збереженням робочого місця у проєктах компанії.

Кейс KITRUM: план евакуації, фінансова та інфопідтримка

KITRUM — міжнародна IT-компанія зі штаб-квартирою у Флориді, а також центрами розробки в Україні, Польщі, Ізраїлі та Казахстані. В українських офісах працює понад 350 осіб.

У компанії за два тижні до початку військових дій прописали покрокову інструкцію на шість сторінок про те, куди у разі повномасштабної війни евакуюють команду та скільки фінансів потрібно для цього виділити. 50% української команди перебувало у Харкові, ще 20% — у Києві.

З 24 лютого працівники почали виїжджати до центру та на захід України, а також за кордон.

Релокейт із сім’єю компанія компенсувала співробітникові у розмірі $1500, а для тих, хто виїжджав самостійно, виділяла $1000.

Організацією релокейту займався HR-менеджер, бронюючи квартири та допомагаючи з логістикою. Близько 20% співробітників KITRUM живуть у європейських країнах — вони також допомогли співробітницям з України перетнути кордон та знайти житло.

Крім того, у компанії запустили інфопідтримку 24/7. Щоб структурувати та зберігати інформацію в одному місці, HR та керівництво створили Telegram-чат, а також розробили бота, де оновлюється інформація про доступний транспорт та житло. А в зручній таблиці можна знайти посилання на інформацію про правила в’їзду в країни, контакти юристів та телефони психологів.

Кейс BotsCrew: гуманітарна допомога та фінансова підтримка ЗСУ

BotsCrew — розробник кастомних чат-ботів для Facebook Messenger, WhatsApp, Telegram, Skype, Slack та Instagram з офісами у Лондоні та Львові. Компанію започаткували троє студентів з України.

У BotsCrew випустили понад 100 чат-ботів і голосових додатків для компаній зі списку Fortune 500, серед яких Samsung NEXT, Mars і Virgin. У команді BotsCrew — понад 40 співробітників, з них більшість українців.

Український офіс компанії розташований у Львові, отож гострої потреби в релокейті співробітників не було. Фаундери BotsCrew зосередилися на підтримці ЗСУ та гуманітарній допомозі: пожертвували понад ₴1,1 млн, передали частину офісного та технологічного обладнання волонтерським фондам. Крім того, компанія завдяки своїм доходам та допомозі благодійних організацій:

• виділила офісний дрон на потреби ТрО у Львові;
• замовила військові рації у Фінляндії на суму $17 тис.;
• передала офісні монітори, частину макбуків та ₴750 тис до фонду «Повернись Живим»;
• купила та передала ЗСУ 105 кевларових касок, 40 військових рацій, 200 акумуляторів для тепловізорів, комплекти теплого одягу лікарям на фронт.

Як підтримати продуктивність та ментальне здоров’я команди

«Не панікуйте», — тепер ми чуємо цю пораду безліч разів на день. Зібрали поради, які допоможуть подолати тривожний стан, зберегти адекватність та продуктивність команди.

Проживайте тривогу

Намагаючись штучно позбутися почуття тривоги, людина дає зрозуміти нервовій системі, що є причини для хвилювань. Так запускається нескінченна рекурсія тривоги. На думку Девіда Х. Росмаріна, доцента психології у Гарвардській медичній школі, один із найефективніших способів полегшити панічний стан — прийняти його.

Скажіть собі: «Я відчуваю тривогу, оскільки турбуюся про те чи про того».

Не критикуйте себе за такі почуття, визнайте, що це нормальна реакція тіла на напружені події.

Приділяйте час фізичним вправам

Вчені з Медичної школи Мічигану виявили, що фізичні вправи — ефективна профілактика занепокоєння. Фізнавантаження, які прискорюють серцевий ритм на 60–90% упродовж 20 хвилин тричі на тиждень, значно знижує рівень тривоги.

Заплануйте час на тривогу

Американський психолог Кіссен рекомендує «планувати» термін на стрес та занепокоєння. Виділяйте 15 хвилин щодня для того, щоб подумати про свої страхи — це дозволить безпечно транслювати свої почуття та знизить рівень внутрішньої напруги.

Читайте також: Треба повернути контроль над ситуацією: ветеран АТО — про те, як планувати майбутнє і не збожеволіти

Що може зробити кожна компанія — навіть якщо є фінансові обмеження

Тривожність та падіння мотивації виникають на тлі невідомості. Мінімум, який ви можете забезпечити співробітникам — інформувати їх про подальші плани компанії, фокус у роботі та апдейти в бізнесі. Що ще можна зробити, щоб підтримувати ментальне здоров’я команди навіть за обмежених ресурсів:

1. Комунікувати зі співробітниками. Раніше all-hands-мітинги проводили раз на місяць, але зараз цього недостатньо. Виходьте на зв’язок із командою, повідомляйте про плани та апдейти мінімуму один раз на тиждень.
2. Повертати у розпорядок звичні речі. Можна проводити зарядку, грати в настільні ігри або влаштувати онлайн-квест — щось, що ви робили до війни і можете повернути в робочу рутину зараз, навіть якщо не зустрічаєтеся в офісі.
3. «Переформатувати» 1:1 зустрічі. Змістіть фокус із проблем, пріоритетів та фідбека про роботу на почуття співробітника.

І нарешті зберіть базу контактів психологів, до яких при необхідності можуть звернутися співробітники. Наприклад, безкоштовну допомогу готові надавати сертифіковані спеціалісти Центру психологічного консультування та травмотерапії Open Doors. Психологи навчені за американським стандартом, мають досвід роботи з учасниками збройних конфліктів. Як отримати допомогу: зайти в чат-бот за посиланням, залишити заявку та контактну інформацію.

Як допомогти країні та підвищити популярність на ринку роботодавця

Окей, Google: ви запустили чат підтримки 24/7, евакуювали співробітників у безпечне місце, провели воркшоп про психологічну стійкість під час війни та встигаєте передавати екіпірування на фронт. Що далі? Які дії допоможуть залишатися в «полі зору» кандидатів?

Запустіть безкоштовні консультації HR-спеціалістів

На сайті пошуку роботи Work.ua запустили волонтерську ініціативу: спеціалісти кар’єрного порталу надають українцям безкоштовні консультації щодо пошуку роботи. До експертів Work.ua можна звернутися із запитами про пошук роботи в Україні та за кордоном, отримати рекомендації щодо оформлення CV українською чи англійською та дізнатися, як заповнити профіль у LinkedIn.

Відкрийте безкоштовний доступ до своїх продуктів

Світ об’єднався, щоб підтримати Україну: десятки країн приймають біженців та надсилають гумдопомогу, а світові компанії надають українцям безкоштовний доступ до своїх сервісів. Наприклад, MacPaw відкрили для українців безкоштовний річний доступ до VPN-сервісу ClearVPN.

Зробіть онлайн-курси безкоштовними

Українська онлайн-школа програмування Mate Academy, де можна «з нуля» опанувати Java, Front-end, Full Stack Web та UI/UX Design, зробила повністю безкоштовним навчання на фултайм-курсі для всіх, хто служить у ЗСУ з 24 лютого. Приємний бонус: після навчання 90% випускників Mate Academy знаходять роботу в IT-компаніях — це 9 із 10 студентів.

На ринку кандидата у виграші будуть компанії, яким є що запропонувати співробітнику, крім зарплатні. Скілові спеціалісти звертатимуть увагу на наявність соцпакету, Total Rewards, штатного happiness-менеджера та програм із підтримки ментального здоров’я.

Збережеться ціннісна складова — цінності та позиція компанії матимуть вирішальне значення під час вибору місця роботи після війни.

Читайте також: «Сеньору з 5 роками досвіду пропонують $1000»: як війна змінила ринок найму в Україні