Аарон Шварц: програміст, який наклав на себе руки у 26 років та увійшов до Зали слави Інтернету

Сьогодні видатному програмісту та активісту, творцю Reddit та RSS Аарону Шварцу виповнилося б 36 років: у день народження легенди згадаємо, чим він заслужив на повагу та шанування IT-спільноти.

Перші кроки в IT та спадщина

Аарон Шварц — американець: він народився 8 листопада 1986 року в багатому передмісті Чикаго. Його батько керував компанією-розробником програмного забезпечення Mark Williams Company, а дід брав активну участь у кампанії Пагуошського руху за роззброєння — неважко зрозуміти, з кого брав приклад юний Аарон.

Навчання в школі для обдарованих йому набридло, тому в дев’ятому класі він пішов на самонавчання та паралельно запустив блог під назвою Schoolyard Subversion (Шкільна підривна діяльність), де критикував систему організованої освіти та обговорював шляхи її реформування. Хлопець загалом мав «алергію» на традиційні інститути.

Шварц з дитинства був оточений комп’ютерами, рано почав розумітися на роботі інтернету, який перебував у зародковому стані. Тоді ж він спробував писати власні сайти-сторінки — про себе, сім’ю та «Зоряні війни».

З 13 років Шварц приєднався до обговорень W3C (Консорціум Всесвітньої павутини) і став членом робочої групи зі створення RSS — сьогодні це інструмент, що повсюдно використовується і дозволяє користувачам самостійно поширювати інформацію в Інтернеті. У 2000 році робоча група з RSS розкололася на дві: Шварц приєднався до тієї, яка працювала над RSS 1.0.

Під час навчання у Стенфорді (який, знову ж таки, покинув через рік) він приєднався до стартапу, де працював разом із бізнесменом та програмістом Полом Гремом над порталом Infogami. Це був незвичайний на той час продукт, що дозволяв людям обмінюватися інформацією. У 2005 році Грем та Шварц об’єднали його з Reddit.

Так вони вбили двох зайців: вирішили проблему з відсутністю інвесторів для Infogami та одночасно налагодили роботу Reddit за рахунок навичок програмування Шварца. А ще через рік продали Reddit за $5 млн. Так Шварц став мільйонером у 19 років — ще до того, як йому в барі стали продавати пиво.

Активізм

З ранніх років Шварц відвідував різні конференції з програмування та хакерства, а після виходу з Reddit — з головою поринув у боротьбу за вільний інтернет та проти нерівності у доступі до знань у мережі (ідеальний доступ – безплатний доступ). Він був автором Партизанського маніфесту відкритого доступу, вивчав інституційну корупцію, отримав позицію у Гарвардському Центрі етики Safra.

Ще він був тісно знайомий з некомерційною організацією Public.Resource.Org — вона займалася боротьбою з електронною службою загального доступу до документів федерального суду США під назвою PACER. Саме з нею пов’язаний один із найгучніших скандалів, у яких фігурував Шварц, і який став першим кроком до його гибелі.

У чому була проблема: PACER стягувала вісім центів за доступ до однієї сторінки архіву, що щороку приносило службі $150 млн доходу. Засновник Public.Resource.Org Карл Маламуд виступав проти платної системи — хотів зробити її загальнодоступною. Але реалізував цю ідею саме Аарон.

Він написав код для обходу системи безпеки PACER, прийшов до бібліотеки Апеляційного суду сьомого округу США в Чикаго і запустив невеликий Perl скрипт, який послідовно перебирав номери справ, запитуючи новий документ у системи кожні три секунди. Дані він завантажував у службу хмарних серверів Amazon EC2, поки виток не виявили та не заблокували доступ. Потім Шварц опублікував 20% цього страшенно дорогого архіву у відкритий доступ, що привернуло до нього увагу ФБР.

Інша гучна історія пов’язана зі зломом серверів Массачусетського технологічного інституту у 2011 році: Шварца підозрювали у крадіжці мільйонів файлів з онлайн-бібліотеки академічних журналів (для тих же цілей, що й з архівом PACER). MIT не хотів позиватися до суду, але федеральний уряд наполягав: він почав на полювання на програміста, загрожуючи суворим покаранням.

Кримінальна справа мала бути передана до суду в лютому 2013 року, хакеру загрожувало до 50 років в’язниці та $1 млн штрафу. Федерали запропонували угоду — Шварц визнає свою провину і тоді відсидить лише півроку, але він не погодився. 11 січня, майже через два роки з дня арешту, Аарон Шварц наклав на себе руки, повісившись у своїй бруклінській квартирі без будь-якої передсмертної записки.

У перші дні після смерті активіста наукова спільнота запустила акцію під хештегом #pdftribute: дослідників з усього світу закликали публікувати в соціальних мережах посилання на свої статті у форматі PDF. Смерть Шварца викликала численні обговорення необхідності запровадження принципів відкритої науки та відкритого доступу до наукових публікацій. Шварц став символом боротьби за відкритий доступ та посмертно увійшов до Зали слави Інтернету.

А якою воні був людиною?

У статті Rolling Stones, яка вийшла невдовзі після смерті програміста, було складено портрет Шварца зі слів його друзів та колег, публікацій у соцмережах та реакції шанувальників.

«Його довготелеса статура і тиха вдача суперечили внутрішній лютості… Чи було неминучим самогубство молодої людини, яка жила життям настільки ж відкритим, як і технології, які вона відстоювала?

Читати стрічки його друзів та підписників у Твіттері означало відчути всю глибину їхнього замішання та недовіри. Вивчати незліченні блоги, присвячені йому, означало розуміти, наскільки разюче його амбіції відрізнялися від амбіцій багатьох його однолітків. У той час, як Марк Цукерберг будував онлайн-імперію, збираючи та монетизуючи приватну інформацію, Шварц присвятив себе обмеженню кількість інститутів влади, які маніпулюють людьми. І разюче бачити скорботу сотень тих, хто вийшов вшанувати його пам’ять на меморіали по всій країні – хакерів, політиків, художників, письменників, технологів старої гвардії — велику та різношерсту мережу колег, яку Шварц зібрав навколо себе за своє коротке життя.

Корі Доктороу, давній друг Шварца і співредактор технічного блогу Boing Boing, назвав його «постійним, безкомпромісним, безрозсудним та чудовим обурювачем лайна». Тім Бернерс-Лі, винахідник Всесвітньої павутини, писав про Шварца як про «винищувача», чия робота вплинула далеко за межі ізольованого світу програмування: «Параючий у темному небі звичайних людей, зруйнованих систем, сяюча сила добра, творець речей».