«Банк забирає 22% моєї зарплати собі»: айтівці порушили питання обходу курсової різниці

Розмір зарплати — це зазвичай ключовий фактор, чому айтівці обирають ту чи іншу компанію (а то й загалом роботу в ІТ-сфері). Але зараз значна частка доходу «втрачається» через необхідність продавати зароблені долари за фіксованим курсом, що викликає невдоволення фахівців. На форумі DOU айтівці порушили питання, як обійти рішення НБУ та зберегти гроші, а також наскільки етичні такі «маневри» у воєнний час.

Disclaimer: ми не закликаємо компанії слідувати нелегальним схемам, а просто показуємо поточну ситуацію на IT-ринку.

Деталі

Фронтенд-розробник Станіслав Островий поставив питання, чи є в Україні IT-компанії, які оминають курсову різницю та уникають втрати грошей.

«Зараз банк забирає 22% моєї зарплати собі через різницю в курсі. Чим далі, тим ситуація буде гіршою, і за 3 місяці ми згадуватимемо, як класно було віддавати лише 22%», — пише автор. — Але IT-компанії у зв’язку з цією ситуацією не роблять нічого і будуть продовжувати в цьому дусі, поки не з’являться компанії, які ефективно оминають цю ситуацію (як приклад — змінити податкове резидентство на грузинське і платити лише 1% податку на прибуток), куди почнуть масово перетікати кадри».

Як оминають нововведення НБУ

Допис зібрав понад 130 коментарів. Як виявилося, частина айтівців отримують зарплату в обхід класичних банків.

«У пари знайомих компанії перейшли на крипту, Wise або видають готівкою на руки. Але таких значно менше половини», — пише користувач Max Savitskas.

Founder у TADA Денис Ювдженко підійшов до питання ґрунтовно та розібрав усі можливі варіанти — легальні й ні.

«Давайте подумаємо, що означає обхід курсової різниці на практиці:

1. Компанія платить вам у гривні, але за курсом 35. У цьому місці може бути банальна недоплата вам зарплатні, адже якщо ви працюєте за компенсацію $5 тисяч, то при ринковому курсі вам просто платили б $5,5 тисяч. У цьому випадку ви отримуєте “ілюзію”, що різниця компенсована.
2. Компанія вам платить долари у конверті. Відверто незаконна схема і, в принципі, фантастична в поточних умовах.
3. Вам платять долари на якийсь офшорний рахунок або Wise, або PayPal, або Payoneer, або щось аналогічне. Також незаконно, на таке підуть маленькі “шлюпки” та прямі контракти.
4. Крипта та інші квазі-валюти. Дуже ризиковано, тому що сьогодні ви виграли на доларовому курсі, завтра програли на криптовалютному. Заводити та легалізувати гроші зараз дуже проблемно.
5. Компанія вам заморожує певну суму на своїх європейських/американських рахунках у валюті, і ви домовляєтеся, що колись після перемоги вам це бабло повернуть. Випадок, якщо ви дуже довіряєте компанії та будуєте довгострокові плани з нею на роки.
6. Вам платять, як і раніше, ви самі керуєте своїм ФОП і просто залишаєте долари непроданими на валютному рахунку.

Перший варіант, як написав, це ілюзія, яка дозволяє конторі грати в маркетинг, декларувати компенсацію, а за фактом просто опустити вилку на $500.

Варіант із заморожуванням частини виручки почали пропонувати все більше компаній, у тому числі деякі топ-аутсорсери, тому це можна вважати частковою компенсацією втрат на курсі.

Останній варіант виглядає найбільш ідеально, але вимагає базових бухгалтерських навичок, які дехто досі не опанував».

Чому не варто оминати правила НБУ

По-перше, це є незаконно. По-друге, зараз в Україні війна і країна потребує грошей, щоб максимально забезпечити армію та перемогти, вважають айтівці.

«Погодитись з тим, що під час війни додали ще один податок — не варіант? Живий, є робота, є зарплата і вчасно — вже добре. Для себе поставив орієнтир — можна пережити втрату 20% протягом 6-12 місяців на користь держави і донатити ще стільки ж. А далі буде зрозуміло, що як. Просто подумайте — купа людей загинула, купа людей ще загине, купа людей втратила все. Там десь в окопах сидять люди, які дають нам можливість триндіти на форумі, пише розробник з DataАrt Геннадій Дубина. — Держава бореться за існування, зокрема, й економічне. Адже треба якось оплачувати витрати. І система досі якось працює. Давайте пожертвуємо рік свого комфорту заради шансу вижити».

«Ці 22% йдуть на підтримку економіки та армії, хоча, чесно кажучи, самому фінансово боляче від тих 22%, скоріше настала перемога…», — скаржиться веб-розробник Богдан.

Щоправда, не багато хто погоджується з такою думкою: фахівці готові платити додатковий податок, а не робити величезні витрати на обмін валюти під примусом держави.

«Україна захищається від Московії тому, що Україна обрала європейські цінності замість совка, зокрема прозорість та розуміння, куди йдуть податки. Я готовий платити додатковий податок на армію , якщо такий буде, наприклад, 1 липня сплатив $950 податків заздалегідь одразу після зарахування зарплати, — пише Golang-розробник у DocHQ Ярослав Характерник. — Але у мене відсутнє бажання платити 20% за подвійну конвертацію валюти».

З цієї причини частина айтівців «урізали» витрати, відкладають зарплату і не планують продавати валюту, допоки не дозволять це зробити за ринковим курсом.

«Це мій поінт, в принципі, роблю так:

1. Скоротив витратну частину на розваги (походи до кафе, ресторанів, бензину, бо і не поїздиш сильно);
2. Я думаю, що заробітна плата в IT дозволяє забезпечити фінансову незалежність на якийсь час — хоча б на півроку, а то й рік;
3. У разі необхідності, вигідніше зараз продати USD (USDT/BUSD) за ринковою ціною, а дохід від клієнта або посередника все ж таки притримати (більшість компаній відноситься до такого з розумінням), щоб не продавати ці кошти не за ринковою ціною.

Можливо, це тільки я такий не дуже вибагливий аскет у плані комфорту та їжі», — ділиться користувач із ніком PM.