Навчання та саморозвиток. Як почати й не вигоріти

Кілька місяців тому я зловила себе на думці: мені бракує нових знань й свіжих інсайтів. Це відчуття з’явилось раптово, але було дуже чітким. Я швидко ухвалила рішення пройти курс, який допоможе прокачати мої навички та вийти на новий професійний рівень.

Наразі я в процесі навчання та хочу поділитися важливою думкою. Навіть якщо ти багато читаєш та працюєш, вже маєш чималий досвід й знання — завжди буде щось, що стане для тебе новим відкриттям.

Були часи, коли мені здавалося, що я вже майже все розумію й навряд чи знайду щось принципово нове (тут мені смішно, бо так не буває, завжди є місце для нового). Але я переконалась: саме в ці моменти потрібно свідомо зупинитися й знову йти вчитися. Інакше ти ризикуєш скотитися у пастку самодурства.

Я щиро захоплююсь людьми, які постійно розвиваються, які прагнуть нового, і які визнають: межі самовдосконалення не існує. Я також обираю цей шлях — шлях навчання, пізнання й самовдосконалення.

Зараз моє навчання відкриває переді мною нові рішення та ідеї. Багато інформації, яку я знала раніше, нарешті «збираю в систему» та можу реалізувати в дію (до цього, я могла це знати, але не вистачало знань запустити це в дію).

Більшість відсотків це повторення, що допомагає мені закріпити фундамент.

Але є й речі, які стають справжніми інсайтами й дають зовсім новий погляд на звичні речі (з цим ми йдемо у навчання).

Мій висновок: вчитись — це справді круто.

Це дає впевненість у собі, відчуття зростання й майстерності.

Але пам’ятаємо, що дуже важливо зберігати баланс: навчання має бути в режимі вашого ресурсу, а не через силу. Бо ми пам’ятаємо, чим може завершитись ігнорування власних меж, а саме вигоранням.

Бажаю всім розвитку, натхнення й любові до себе.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.