«Я тобі гроші плачу, а ти мені ще вказівки будеш давати?». Айтівець розніс засилля зайвих функцій в популярних застосунках

Неймовірно дратує, що кожна маленька аппка на телефоні прагне заполонити собою все і стати всім.

Акції, кешбеки, програми лояльності, ачівки, геймифікація, челенджі, завдання, та ще бозна-що.

Альо, додаток «Київстар», мені від тебе треба тільки статистику по витратам та можливість заплатити, мені не треба пхати «завдання» та «винагороди». Ти просто труба для передачі трафіку!

«Уклон», я просто хочу доїхати з одного місця в до іншого. Мені не потрібні «медіатори», не потрібні пропозиції від твоїх партнерів, не потрібен кешбек.

Ачівка «пральня» у монобанку перший раз виглядає дотепно, але потім дратує. Аватари? У банкінгу? Зробіть десктопну версію, бо я вже задовбався копіпастити реквізити ібанщиків. (Тим часом Ріжок: купує «Сталкер 2» спеціально через монокартку, щоб отримати ачівку та костюм для аватара.)

Хто придумав сторіз в аппках? Здається вперше ця «іновація» перетекла з інстаграмів до наших ворогів з тіньков банку ще дуже давно, але можу помилятися.

Виконувати завдання? Я тобі гроші плачу ти, тупа відр*жка недолугого менеджера, а ти мені ще вказівки будеш давати?

Замість того, щоб довести одну функцію до ідеалу, нас засипають сміттям яке продакти почули на семінарах зі збільшення надоїв від клієнтів.

Цікаво, який реальний ROI у того всього? Звісно, у відверто шахрайських схем «Київстара» по підключенню мелодій дзвінків та іншого непотребу, від яких треба відмовлятися, то великий, а у решти?

І це я ще не кажу про умисне нерозділення пуш нотифікацій на категорії, щоб користувач не міг залишити сервісні повідомлення та відключити рекламні й промо. Особливо дратує «оцініть якість обслуговування» від НП.

Ганьба, і чим далі, тим гірше. Відправляємо промені ненависті продактам які зголосилися придумати й зробити це, та згадуємо благословенні часи коли за продукт був відповідальний програміст, і ніякого прошарку дармоїдів, робота яких зводиться до того, щоб дивитися на метрики в дашборах, не було.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.