Чи реально зламати блокчейн у 2025: нові загрози та технології захисту

У липні 2025 року проект Qubic оголосив про намір взяти під контроль понад 51% хешрейту мережі Monero. До того він уже збільшив свою частку з 2% до 27% всього за два місяці, використовуючи алгоритм Useful Proof of Work – «корисного доказу роботи». Через два тижні команда заявила, що досягла своєї мети – це означає, що пул одноосібно може цензурувати транзакції в блокчейні і реорганізувати його блоки. 

За словами засновника Qubic, метою атаки 51% була «економічна демонстрація» і «попередження всім мережам PoW», яким необхідний більш стійкий захист. 

Цей випадок піднімає неприємне, але важливе питання: чи дійсно блокчейн є непорушною фортецею, як його звикли описувати? Якщо мережа, яка вважалася однією з найбільш стійких, може бути підпорядкована волі одного гравця, то де пролягає межа децентралізації? Чи може будь-яка мережа впасти під натиском достатньої кількості ресурсів і чи недооцінюємо ми крихкий баланс між математичною міцністю криптографічних алгоритмів і економічною вразливістю блокчейну?

Міф про «незламний» блокчейн

Базовий принцип блокчейну – це децентралізація: відсутність центрів управління і необхідність згоди більшості учасників для зміни даних. Саме ця архітектура і є джерелом міфу: якщо немає «сервера», то злом неможливий.

Однак ще Сатоші Накамото, творець Bitcoin, описав потенційну вразливість блокчейну, пов’язану з контролем більшої частини його потужності – саму атаку 51%. Теоретично, будь-яка мережа схильна до цього ризику, від альткойнів до самого біткойна.

Можна сказати, що в перші роки Bitcoin багато в чому вцілів завдяки «чуду», проте чималу роль зіграли і дії його розробника. Тільки в 2024 році ми дізналися, що за п’ятнадцять років до цього Сатоші Накамото сам провів атаку 51% на свою мережу – ймовірно, з метою стрес-тесту і «контрольованого» домінування: його потужності забезпечували виживання блокчейну на ранніх етапах, поки спільнота не виросла.
 

Чому атака на Bitcoin так і не відбулася

Довго це вважалося теоретичним сценарієм для великих мереж, включаючи Bitcoin, але на практиці загроза так і не реалізувалася. Це не сталося не тільки через Сатоші:

• Економічний бар’єр: вартість атаки швидко перевищила ймовірні вигоди.
• Масштаб: із зростанням хешрейту шанс захоплення 51% потужності падав.
• Найбільші гравці виявилися зацікавлені в стабільності, а не підриві.

Зі зростанням інтересу та підключенням тисяч майнерів загроза поступово перейшла в розряд теорії. Щоб атакувати блокчейн, потрібно було витрачати мільйони, а потім мільярди доларів на обладнання та електроенергію. Вийшов унікальний баланс: загроза існує завжди, але реальних стимулів для проведення атаки практично немає.

На початку 2024 року в CoinMetrics підрахували, що атака на Bitcoin обійдеться в $20 млрд, які підуть на покупку 7 млн ASIC-майнерів – стільки в світі їх не випущено. У випадку з Ethereum, вартість складе ще більше – $34 млрд, одночасне управління 200 вузлами і, мінімум, півроку – за умови відсутності відповідних заходів.

У зв’язку з цим у масовій свідомості закріпилося: блокчейн не може бути зламаний. Теорія перетворилася на міф про 100% безпеку. Але чи працює він у 2025 році?

 

Прецеденти атак: від Bitcoin Gold до Monero

Історія Bitcoin показує: навіть найстійкіший блокчейн колись балансував на межі вразливості і лише з часом здобув репутацію «непохитної» системи. Але не варто обманюватися: блокчейн – не єдиний моноліт, а безліч різних мереж зі своїми правилами, масштабом і захистом. «Малі» мережі атакували і в минулому:

• Найвідоміший приклад – Bitcoin Gold. У 2018 році мережа зазнала атаки 51%, в результаті чого було викрадено 388 000 BTG на суму $18 млн. У 2020 році вона знову зазнала атаки. У липні 2020 року було запущено екстрений апдейт, щоб уникнути довгого ланцюжка атак, що почався кількома днями раніше.
• У 2019 році Ethereum Classic, форк самого Ethereum, пережив відразу кілька атак поспіль. Кожна така атака завдавала удару по довірі до мережі та її ліквідності: біржі заморожували висновки, майнери покидали проект.

Для багатьох це стало сигналом: навіть відносно відома мережа може виявитися беззахисною, якщо її обчислювальні потужності не дотягують до критичної планки. Однак ці атаки відбувалися в «другому ешелоні» блокчейнів – у проєктах, що не претендували на статус глобальних лідерів. Найбільші криптовалюти довго залишалися недоторканими, і саме це підживлювало міф про їх абсолютний захист.

Ситуація змінилася в 2025 році, коли під удар потрапив Monero – один з найстаріших і найбільш відомих анонімних блокчейнів. До того його стійкість здавалася незаперечною, але атака, здійснена командою проекту Qubic, показала зворотне.

Нові загрози 2025 року

Особливість атаки на Monero не тільки в масштабі, але і в методі: в 2025 році вперше вирішальним фактором став «корисний» аналог класичного алгоритму консенсусу Proof-of-Work (PoW) – Useful PoW – протокол, що дозволяє майнерам вирішувати завдання, що мають практичну цінність, а не просто «спалювати електрику заради хешів». Але саме ця ідея несподівано обернулася зброєю: у нападника з’явилися додаткові ресурси, виправдані економічно, і це різко знизило бар’єр для атаки 51%. Таким чином, технологія, покликана зробити майнінг більш осмисленим, стала інструментом підриву довіри до самої концепції блокчейну.

Але в 2025 році з’явилися й інші нові вектори загроз:

• Головний тривожний фактор – посилення централізації майнінгу. У 2025 році кілька найбільших пулів контролюють переважну частину потужностей навіть у Bitcoin і Ethereum. Формально це різні гравці, але на практиці кілька договорів можуть перетворити «децентралізовану систему» на клуб, де рішення приймаються у вузькому колі. Це не злом у звичному розумінні, але загроза з тими ж наслідками.
• Корпоративні та державні проекти, що маскують свої майнінгові ферми під легальні обчислювальні центри. Формально вони займаються AI або «науковими обчисленнями», але фактично – концентрують ресурси, здатні чинити тиск на блокчейн. Така легалізація майнінгу робить атаки ще більш підступними: за ними можуть стояти не хакери, а цілі корпорації та країни.

Але якщо ці загрози об’єднує одне – пряме або приховане посилення централізації, то наступна може завдати удару по самій основі блокчейну – криптографії – і це квантові обчислення. Незважаючи на те, що сьогодні зламати алгоритми рівня Bitcoin неможливо, експерти визнають, що цей момент може настати раніше, ніж ми припускали. Це не загроза сьогодення, але вона вже формує фон тривоги.

 

Технології захисту та реакції спільнот

Ще в липні 2024 року засновник Ethereum Віталік Бутерін заявив, що спільнота мережі повинна розробити автоматизовану відповідь на можливу атаку 51%. Такий підхід пропагують і інші проекти, які вже сьогодні готуються до ймовірних загроз.

Розробники Monero, до успішної атаки на блокчейн, робили ставку на оновлення алгоритму – змінювали правила, щоб старе обладнання ставало марним, тим самим обнуляючи перевагу великих гравців. У цьому контексті цікаво, що багато в чому захист від атак 51% залежить не від технічних, а від економічних рішень:

• Наприклад, для боротьби з атакою через uPoW можна вводити економічні бар’єри: підвищені вимоги до верифікації або «бонусні завдання» для майнерів, протокол, що обмежує частку пулів, стимули до диверсифікації.
• Інші технології захисту передбачають використання гібридних моделей, де частина консенсусу базується на PoW, а частина на PoS або інших системах, і посилення прозорості, що включає моніторинг централізації хешрейту.
• Останнє також передбачає введення автоматизованих заходів: якщо пул перевищує % хешрейту, його частка може бути зменшена, або збільшені стимули для майнерів, які підключилися до слабших майнінг-пулів.

Чи реально зламати блокчейн сьогодні

У 2025 році питання злому блокчейну перестало бути предметом теоретичних суперечок. Прецедент з Monero і Qubic довів: атаки, які раніше сприймалися як щось неможливе, стали практикою і демонстрацією реальної вразливості мереж. 

А тому відповідь – так, зламати блокчейн можна. 

• Маленькі PoW-проекти давно довели свою вразливість – оренда потужності, дешеві хмарні обчислення та слабка система роблять їх легкою здобиччю.
• Середній рівень, до якого входить Monero, у 2025 році показав, що і він не застрахований: поява економічно обґрунтованих стимулів знизила бар’єр атак.

Але й ні – великий блокчейн з довгою історією блоків і мільйонами користувачів практично невразливий для успішної атаки – як технічно, так і економічно. Але загроза централізації пулів тим не менш актуальна – і нависає як «дамоклів меч».

Крім того, на горизонті – квантова загроза: експерти все частіше говорять про неї, а той же Віталік Бутерін вважає, що існує 20% ймовірність того, що до 2030 року квантові комп’ютери зможуть зламати існуючі криптографічні системи. Тестування пост-квантових алгоритмів триває вже зараз (найперспективніші – Lattice-based і Hash-based), але питання залишається: чи «встигнуть» вони до крайнього терміну.

Історія з Monero показала: захист – це динамічний процес, де на одній чаші терезів технологія атак, а на іншій – економіка та еволюція алгоритмів. Який блокчейн зможе швидше адаптуватися, той і збереже довіру користувачів.