Dogfooding у вітчизняному мілтеку

Одна з великих проблем вітчизняного мілтеку — це відсутність нормального догфудинга.

Наприклад є така програма «Кропива». 99% юзкейсів «Кропиви» — це поділитися координатами. Для цього розробники зробили так звані «Тенета», якими звісно ніхто не користується, бо ненавчений.

Ви б знали як передають ті координати! Найчастіше — скидують в Signal фотку(!) екрана планшета з «Кропивою» де в куточку є кори. Отримувач бере то фото, парсить кори й забиває вручну на своєму планшеті.

Якби хоч один розробник посидів місяць в полі, то швидко б додав зручну кнопку шеринга, яка передавала б діплінк, що відкривався б в апці, або зробив би текстовий шеринг та функцію «перейти на кори з буфера обміну», яка б автоматично парсила формат та робила, що потрібно.

Звісно можливо розробники «Кропиви» дійсно сидять в полі, але вони працюють в ідеальних умовах, таких, як написано в мануалі. На жаль, об’єктивна реальність така що більшість людей вміють користуватися лише базовими функціями, а коли так, то ваш продукт надто складний і потрібно його спрощувати.

Інша історія — UI одного вітчизняного БПАК. То просто класичний приклад інтерфейсу, який задизайнили програмісти під свої програмістські задачі. Коли б вони посиділи в полі, то зрозуміли б, наприклад, що потрібно додати на інтерфейс напругу на наземній станції та попередження про розряд. Місце є, але ця інфа схована глибоко, хоча вона дуже важлива, бо якщо пропустити цей момент, то станція залишиться без живлення, втратить зв’язок з бортом, та додасть сивини оператору.

На тому ж інтерфейсі можна додати всілякі точки інтересу, але програма не зберігає їх між перезапусками. З одного боку, ну типу ок, якщо хочеш зберегти точки, то роби це через файл і така функція є. Але з іншого — 95% випадків літаєте з одного місця принаймні впродовж дня, по тих самим точках інтересу, чому просто не зберігати їх усі? Це дратує просто неймовірно.

Про захист від дурня я взагалі мовчу, система не дає ніяких попереджень якщо випадково задати критично низькі швидкість або висоту, можна легко помилитися, і треба бути дуже уважним.

В тому ж комплексі для управління камерою є декілька хоткеїв: подивитися вліво під 45, вправо під 45, та прямо під 45. Але немає просто «подивитися прямо» та «подивитися вниз на 90»! А ці функції дуже важливі. Зараз оператору доводиться тиснути «прямо під 45», а потім вже вручну доводити камеру вверх на 0 або вниз на 90, це просто неймовірно харить.

Якби програміст UI провів би хоч десяток бойових вильотів, то він би собі набрав беклогу на рік вперед.

Це все дрібні ергономічні фічі, але в сумі вони дають потужний кумулятивний ефект. Ніби все ок, але там недороблено, там треба якось вивертатися, там робити додаткову роботу.

Я вже мовчу про неконсистентність у розмірах та видах шрифтів.

Покращень звісно ніхто ніяких робити не буде, тому що це все не вважається пріоритетним.

Можу наводити й інші приклади, але ви мене зрозуміли. Допоки ти не сидиш у шкурі користувача, тобі не близькі його проблеми. Ти можеш думати «як краще», але реальний світ завжди буде іншим. Якщо вже не хочеш відправляти своїх програмістів в посадки, то принаймні налагодь процес збору та опрацювання фідбеку. Але цього не роблять, бо від безвихіддя всі змушені користуватися тим що є. Альтернативи відсутні.

P.S.: це не про гроші, а про культуру та смак. Ті комплекси вартують лютих грошей, ба я б сам би сів і запрограмував все безплатно, і дизайн зробив би безплатно, але ніхто мені не дасть.

P.P.S.: п****ти — не мішки носити, тому написав розробникам з пропозицією допомоги, подивимося що з цього вийде.

Цей текст з особистого блогу, опублікований з дозволу автора.