Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун вважає, що застосунок «Резерв+» має низку суттєвих недоліків з погляду захисту персональних даних.
Крім того, громадяни не можуть проконтролювати свої персональні дані — неможливо дізнатися, хто і як ними розпоряджається і як вони зберігаються, розповів він в інтерв’ю Radio NV.
Наводимо головні тези з інтерв’ю.
Костянтин Корсун зазначив, що з погляду кібербезпеки і захисту персональних даних «Резерв+» — це катастрофа. І найголовніше тут те, що він не готовий функціонально.
Так, розробникам була відома приблизна кількість військовозобов’язаних і можна було розрахувати навантаження і адекватно адаптувати авторизацію через BankID. Але цього не зробили.
Крім того, є й інші фактори, які вказують на функціональну неготовність.
«А те, що дуже швидко робиться, ніколи не буває якісно. Кожен з нас прекрасно знає це правило», — зазначив він.
І тут експерт вказує, що безпека завжди відстає від функціональності — «вона на другому, третьому, п’ятому, десятому місці».
Костянтин Корсун вважає, що ризики, пов’язані з питанням безпеки, а особливо захисту персональних даних, були «просто проігноровані», хоча вони є.
З погляду кібербезпеки, головна загроза і найгірший сценарій — це якщо база якимось чином опиниться в розпорядженні ворога. При цьому інформація про те, як саме розробники убезпечилися від атак, закрита.
«Нічого — ні слова, ні пів слова — про інфраструктуру і яким чином забезпечується безпека не сказано, не повідомлено. Відповідно, можна будувати будь-які конспірологічні теорії», — наголосив Корсун.
Відповідно, громадяни не можуть проконтролювати свої персональні дані і неможливо дізнатися, хто і як ними розпоряджається, як вони зберігаються, чи надійно забезпечено їхній захист.
Експерт вважає, що з погляду закону, цей застосунок «такий же, як ви пройшли тест “який ти фрукт?”, суто формально-юридично».
«Тим людям, які зараз це все заповнюють: це ні від чого не страхує, нічого не доводить і юридичних наслідків ніяких не створює. Ви такі задоволені, оновили все через додаток, ідете вулицею, вас зупиняє патруль ТЦК і каже: “А у нас в базі немає нічого про вас. Сідайте в бусик, будь ласка, поїхали в ТЦК, на медкомісію”», — резюмував експерт.
Нагадаємо, на днях заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що з безпідставного «розшуку» у «Резерв+» зняли понад 700 тисяч українців.
У відомстві пояснили, що українці мали такий статус, якщо порушували правила військового обліку — наприклад, ігнорували повістки, ТЦК зверталось до Національної поліції. Однак, за словами Черногоренко, фактично кількість таких звернень становить близько 25%.
Ну і в самих державних реєстрах багато помилок внаслідок «людського фактора», які було б майже неможливо виправити без Резерв+.
Резиденти Дія.City сплатили до бюджету понад 8 млрд грн податків в І кварталі 2025 року.…
У Китаї закликають офісних працівників не працювати надто багато — держава сподівається, що вільний час…
Експерти звертають увагу на тривожну тенденцію: люди все частіше використовують ChatGPT, щоб визначити місцезнаходження, зображене…
Компанія JetBrains випустила нову версію мультимовного середовища розробки IntelliJ IDEA 2025.1. Оновлена IDE отримала численні…
Платформа обміну миттєвими повідомленнями Discord впроваджує функцію перевірки віку за допомогою сканування обличчя. Зараз вона…
Wikipedia намагається захистити себе від тисяч різноманітних ботів-скрейперів, які сканують дані цієї платформи для навчання…