Рубріки: Новини

NDA все більше, особливо у джунів: айтівці шукають пояснення кількості угод про нерозголошення

Ігор Шелудченко

Айтівці в LinkedIn звернули увагу на досить актуальну тему: останнім часом все більше можна побачити в профайлах кандидатів досвіду роботу в компаніях з NDA.

І, як першим звернув увагу QA-Evangelist Олекса Машиць, в більшій мірі це стосується джунів.

«Інколи можна побачити у профілях LinkedIn, що місце роботи вказано як NDA. Цікаво, що максимальна кількість такого спостерігається у новачків, де під NDA вказана перша робота, а інколи навіть декілька. Чи варто казати, що таке викликає, м’яко кажучи, підозру? Звісно, все може бути, на принципі „може бути“ й побудований цей підхід. Але…», — написав Мащиць у своєму LinkedIn.

Інколи навіть компанія забороняє вказувати й її назву.

«Інше питання, коли мова йде про конкретні проєкти чи технології, вони часто-густо під NDA, тут все логічно. Але що це за навала компаній, які забороняють новачкам вказувати ім’я компанії? Тренд на наймання людей без досвіду секретними організаціями мін. оборони чи розвідки?», — запитує айтівець.

Highload зібрав різноманітні пояснення ситуації, які прийшли в голову айтівцям.

Як це пояснити?

Мінімізація репутаційних ризиків

Все просто — працівник, який підписав договір про нерозголошення не зможе потім висловити публічні претензії до керівництва компанії. Компанія, з іншої сторони, отримує певний владний ресурс.

Працівники самі хочуть собі накрутити досвід

«Думаю бувають варіанти коли не компанії забороняють, а працівник не хоче вказувати компанію. А показати стаж хочеться, от і ховаються за NDA. Або якщо розійшлися не на хорошій ноті, щоб не могли запитати рекомендації з попереднього місця роботи. Але це лише припущення», — розповіла дизайнерка Ольга Липецька.

Проблеми з законодавством

В багатьох випадках компанії хочуть уникнути можливих проблем з законодавством. Це може стосуватися як і сфери діяльності компанії (детінг, гемблінг і т.д.), так і офіційності (типу «шарашкіна контора»).

Деякі розробники навіть розповіли, що до 2014 року в Україні «було багато руснявих айті-гальор». І можливо, ви маєте справу з однією з таких.

«Ми не хочемо знов маски-шоу»

«Не знаю з приводу новачків, але у мене це історія про «ви ФОПи, а не співробітники, ми не хочемо знов маски-шоу, тому не вказуйте назву.» Ну і про те, що конкуренти можуть переманити, теж історії розповідали для аргументації», — поділилася досвідом Manual QA Ганна Майсеєнко.

Яка відповідальність передбачена законом

Юристи Сергій Барбашин та Олег Чіп в матеріалі DOU зазначають, що за розголошення комерційної таємниці передбачена відповідальність на законодавчому рівні. Наприклад, за розголошення комерційної таємниці/конфіденційної інформації може бути накладений адміністративний штраф у розмірі від 153 до 306 гривень (ч. 3 ст. 164-3 КУпАП). Якщо порушення завдало істотної шкоди, то визначена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 17 000 до 51 000 гривень (ст. 232 Кримінального кодексу України).

Крім того, існують загальні положення у Цивільному кодексі України (ст. 22, 624-625) та Господарському кодексі України (ст. 224-226) щодо стягнення збитків. Ці норми визначають, що збитками можуть бути витрати, спричинені неправомірними діями контрагента, неодержаний прибуток (упущена вигода), які правопорушник має відшкодувати.

Крім цього в ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» (розділ 4) неправомірне збирання, розголошення, схилення до розголошення, використання комерційної таємниці розглядають як випадки недобросовісної конкуренції.

«Проте ці обставини складно доводити. Тоді доказами можуть слугувати відомості про розірвання комерційного договору, факт застосування штрафних санкцій до власника відомостей тощо. Крім того, треба довести, що такі обставини відбулися внаслідок розголошення», — пояснюють юристи.

Читайте також:

Скандал у Tesla: інженер з Росії влаштувався в компанію з фальшивим резюме та виніс секретні дані

Тестувальниця написала компанії 40 тест-кейсів і завела 10 баг-репортів: її попросили доплатити за офер

«Ситуація в IT важка»: джуна намагалися завербувати на роботу в «кол-центр»

Останні статті

Фахівці Google виявили новий експлойт DarkSword: атакує українців з iPhone під управлінням iOS 18

Спеціалісти Групи розвідки загроз Google (GTIG) виявили новий небезпечний для українських користувачів набір експлойтів під…

18.03.2026

Секретна ІТ-армія Кім Чен Ина. Як фейкові розробники заробляють $500 млн на рік для КНДР

Дослідники з підрозділів IBM X-Force та Flare Research оприлюднили детальний звіт «Всередині загрози північнокорейського лазівника»,…

18.03.2026

Мінекономіки: цифрова платформа оцінки «Пульс» заощадила бізнесу 2 млрд грн

Завдяки впровадженню онлайн-інструменту оцінки бізнесу «Пульс» та активній роботі Ради з питань підтримки підприємництва при…

18.03.2026

Anthropic запустила функцію Dispatch: вона перетворює Claude на аналог OpenClaw

Компанія Anthropic додала функцію Dispatch до агентського режиму Cowork. Вона дозволяє Claude працювати безперервно із…

18.03.2026

Project Detroit: як Java, Python та JavaScript нарешті запрацюють разом

Oracle готується представити на конференції JavaOne, яка триває з 17 по 19 березня, новий проект…

18.03.2026

Розкішні вілли як нові інкубатори штучного інтелекту

Епоха затишних гаражів, де колись народжувалися технологічні гіганти на кшталт Apple чи Google, остаточно відходить…

18.03.2026