На слуханнях за судовим позовом, де розбирається справа про незаконне зливання даних користувачів Facebook британській фірмі Cambridge Analytica, інженери IT-корпорації зазнали допиту. Почуте буквально шокувало учасників засідання, пише The Intercept.

Подробиці

У березні два розробники, які давно працюють у компанії, зазнали допиту на судовому засіданні з приводу збору даних з боку Facebook, який стає дедалі масштабнішим. Слухання, стенограму якого нещодавно оприлюднили, було спрямоване на вирішення одного важливого питання: яку інформацію про користувачів зберігає Facebook і де вона знаходиться? Відповідь розробників не принесла полегшення: вони заявили, що не знають.

Судовий експерт намагався змусити компанію надати вичерпний та остаточний звіт про те, де саме можуть зберігатися особисті дані приблизно з 55 підсистем Facebook. Обидва «ветерани» Facebook, які мають два десятиліття досвіду роботи в компанії на двох, не могли навіть припустити, що саме зберігається в підсистемах Facebook.

«Я не вірю, що існує хоч одна людина, яка могла б відповісти на це питання, — відповів Юджин Зарашоу, технічний директор Facebook. — Потрібні значні зусилля команд, щоб точно відстежити, куди надходять дані і дати вам відповідь».

Коли його запитали про те, як Facebook може відстежувати дані, пов’язані з акаунтом користувача, Зарашоу знову не знайшов відповіді.

У коментарі The Intercept представник Meta Діна Ель-Кассабі повідомила, що незнання одного розробника про те, де зберігаються всі дані користувача, не повинно бути несподіванкою. За її словами, Meta працює над захистом даних користувачів — у тому числі від власних співробітників:

«Ми зробили і продовжуємо робити значні інвестиції для виконання наших зобов’язань щодо конфіденційності, включаючи контроль даних».

Як Facebook пояснює ситуацію

Суд над Facebook триває вже чотири роки — починаючи з 2018-го. Цікаво, що коли суддя зобов’язав компанію надати на слуханні інформацію, зібрану про позивачів, Facebook виконала вимоги… але надала дані, які складаються переважно з матеріалів, які будь-який користувач міг отримати за допомогою загальнодоступного інструменту компанії «Завантажити вашу інформацію».

За твердженням представників Facebook, будь-які дані, не включені до цього набору, виходять за межі судового позову. Тобто було проігноровано величезну кількість інформації, яку компанія генерує у вигляді висновків, зовнішніх партнерств та іншого непублічного аналізу наших звичок — частини внутрішньої роботи сайту соціальної мережі. По суті те, що ми називаємо «Facebook», зі зворотного боку є набором спеціалізованих програм, які спільно працюють, коли ми завантажуємо відео, ділимося фотографіями або клікаємо на рекламу. Соціальна мережа намагалася приховувати зберігання цих невидимих ​​споживачеві частин Facebook.

Але пізніше, у 2020 році суддя ухвалив, що початкове розкриття інформації Facebook було надто мізерним і що компанія має розкрити більш повні дані. Замовчування Facebook саме по собі було показовим: компанія зібрала так багато даних про таку кількість мільярдів людей і організувала їхнє зберігання так заплутано, що повна прозорість неможлива технічно. 

«У нас дивна інженерна культура»

На слуханнях у березні 2022 року Зарашоу та Стівен Еліа, менеджер з розробки програмного забезпечення, описали Facebook як пристрій обробки даних — настільки складний, що не піддається розумінню зсередини. Слухання зводилися до того, що два інженери однієї з найпотужніших і найбільш ресурсомістких інженерних компаній в історії описали свій продукт як непізнавану машину.

Судовий експерт недовірливо розпитував, чи існує якась документація для конкретної підсистеми Facebook — адже в когось має бути схема, де зазначено, що саме тут зберігаються ці дані, зрештою.

«У нас дещо дивна інженерна культура порівняно з більшістю, де ми не генеруємо багато артефактів у процесі розробки. По суті код часто є власним проектним документом, — каже Зарашоу. — Мене це теж лякало, коли я приєднався до роботи».

І ще трохи дивного…

У внутрішньому документі компанії, що просочився у мережу, докладно описується, як внутрішня інженерна дисфункція в Meta унеможливлює дотримання законів про конфіденційність даних. 

«У нас немає належного рівня контролю та пояснень того, як наші системи використовують дані, і тому ми не можемо впевнено вносити контрольовані зміни до політики чи зовнішніх зобов’язань, таких як “ми не будемо використовувати дані X для цілей Y”», — йдеться в звіті 2021 року.

Фундаментальна проблема, за словами інженерів, у тому, що розростання Facebook унеможливило визначення того, з чого він взагалі складається. Компанія ніколи не турбувала себе систематизуванням даних про те, як працює кожна з її компонентних систем, що вони роблять або хто їх використовує. Немає документації про те, що відбувається з даними користувачів після завантаження, тому що компанія ніколи нею не займалася. Компанія гадки не має, які дані про будь-кого, в якому обсязі і в якому конкретно місці вона насправді зберігає. 

Загадкова навіть для самої компанії робота сховища даних Facebook робила марними відповіді навіть на елементарні питання. В інший момент судовий експерт запитав, як дізнатися, які системи насправді містять дані користувача, створені за допомогою машинного висновку.

«Не знаю, — відповів Зарашоу. — Це досить складна головоломка».