У цьому матеріалі ми поговоримо про відносно молоду технологію — Progressive Web App (PWA).
PWA, або прогресивний вебзастосунок — це нове покоління вебзастосунків, які поєднують у собі переваги вебсайтів та мобільних застосунків і тим самим забезпечують швидкодію та зручність використання.
Історія Progressive Web Apps (PWA) розпочалася з появою у 2007 році перших HTML5 API, коли стало можливим створювати багатофункціональні інтерактивні вебпрограми. До цього вебпрограми не могли працювати в автономному режимі, не мали доступу до апаратного забезпечення пристрою і тому відставали від нативних програм.
У 2015 році компанія Google почала працювати над концепцією PWA та запропонувала нові API та інструменти для створення вебзастосунків, які могли працювати як нативні програми. Зокрема, було запропоновано використання Service Workers — спеціальних скриптів, які дозволяють створювати офлайн-сервіси та кешувати дані.
Service Worker — це проміжний шар між вебзастосунком та сервером, який може кешувати запити (а також відповіді на них), щоб програма могла швидко працювати без доступу до Інтернету. Це значно прискорює завантаження сторінок та зменшує навантаження на сервер.
Крім того, Google запропонував використовувати Web App Manifest — JSON-файл, який описує основні параметри програми, такі як назву, значок, колірну схему та інші характеристики, які зазвичай асоціюються з нативними застосунками.
Web App Manifest дозволяє встановити PWA на головний екран пристрою та створити більш реалістичний інтерфейс користувача, схожий на native.
Одним з перших PWA став застосунок Trivago, розроблений однойменною німецькою компанією. Застосунок надавав інформацію про готелі та був оптимізований для роботи в повільних мережах. Він також підтримував додавання на домашній екран пристрою та роботу в офлайн-режимі.
Але найважливішим кроком у розвитку вебтехнологій та підтримці прогресивних вебзастосунків став випуск мобільної версії соцмережі Twitter у 2017 році. Ця програма використовувала нові API та інструменти, запропоновані Google, і давала можливість учасникам мережі використовувати Twitter в автономному режимі, отримувати сповіщення. Також воно мало доступ до камери та деяких інших апаратних ресурсів пристрою.
Залежно від того, який підхід розробники вирішили використовувати для проєктування PWA-програми, воно може бути як SPA (Single-Page Application), так і MPA (Multi-Page Application) — це не важливо.
Архітектура PWA базується на стандартних вебтехнологіях, таких як HTML, CSS та JavaScript, і має три основні компоненти:
Клієнтська сторона — це фронтенд-частина програми, яка працює на стороні клієнта (тобто у браузері). Вона написана на HTML, CSS та JavaScript і відповідає за візуальне подання програми і формує інтерфейс користувача, з певною логікою взаємодії з користувачем. Клієнтська сторона PWA може бути написана з використанням будь-яких фреймворків та бібліотек, таких як React, Vue, Angular тощо.
Щоб навчитися створювати прогресивні вебзастосунки, треба спочатку опанувати верстку та фронтенд. Отримати знання по HTML, CSS ви можете на курсі школи Hillel Front-end Basic, а потім продовжити вивчати JavaScript на курсі Front-end Pro.
Серверна сторона — це бекенд-частина програми, яка відповідає за обробку запитів та надання даних для клієнтської сторони. У PWA серверна сторона може бути створена будь-якою мовою програмування, наприклад PHP, Node.js, Python тощо.
Ось як це працює:
Вивчай Python на курсах від Mate Academy, або приходь одразу на Fullstack програму, де ти опануєш і фронтенд, і бекенд за 4 місяці. Навчатися можна безкоштовно та сплатити курси вже після працевлатшування.
Маніфест програми — це JSON-файл, який включає метадані програми (ім’я, іконку, опис, колірну схему та інші налаштування). Файл manifest містить посилання та інші ресурси, такі як файли скриптів, які також завантажуються під час запуску PWA. Вміст цього файлу аналізується браузером у процесі встановлення програми PWA.
Маніфест програми дозволяє встановити PWA на головний екран пристрою та дає йому можливість працювати як нативний застосунок.
Ще одна вимога до архітектури progressive-застосунків — підтримка HTTPS. PWA має працювати за протоколом HTTPS, щоб забезпечити безпечну передачу даних між клієнтом та сервером. HTTPS також потрібний для використання Service Worker та доступу до деяких API браузера, таких як, наприклад, API геолокації.
PWA набули широкого поширення, і багато великих компаній (Uber, Pinterest, Starbucks та інші) почали створювати свої PWA-застосунки. Особливо популярними стали PWA серед компаній, які бажають надати користувачам легкий та швидкий доступ до своїх сервісів без необхідності встановлювати програми з AppStore.
Для вирішення завдань, пов’язаних із веденням онлайн бізнесу, progressive-застосунок — відмінний вибір.
Можна знайти чимало аргументів на користь цієї архітектури:
Як і у будь-якої іншої технології, у PWA є недоліки, які потрібно брати до уваги, розробляючи мобільну версію сайту:
meta для вказівки правильних метаданих, таких як title, description та keywords, які дозволять пошуковим роботам правильно індексувати сторінки програми. Проблем у вашому PWA буде значно менше, якщо ви будете писати не тільки функціонуючий, але й чистий код. Прокачати ці навички можна на курсі проєктування та рефакторингу від robot_dreams.
Давайте напишемо найпростіший PWA-застосунок, на прикладі якого стане зрозуміло, як функціонує ця архітектура.
Нам знадобляться чотири файли:
load, щоб гарантувати, що всі ресурси сторінки завантажилися до запуску реєстрації Service Worker.Файл sw.js не потрібно підключати до HTML-файлу. Він підключається до Java Script-файлу, який обробляє реєстрацію Service Worker, наприклад, всередині файлу script.js.
Код нашого макету вебпрограми буде виглядати дуже просто:
<!DOCTYPE html> <html> <head> <meta charset="utf-8"> <meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1"> <title>My PWA</title> <link rel="stylesheet" href="style.css"> </head> <body> <h1>My PWA</h1> <p>This is a simple PWA example for Highload.tech.</p> <button class="btn">Click me!</button> <script src="script.js"></script> </body> </html>
Файл зі стилями:
body {
margin: 0;
padding: 0;
font-family: sans-serif;
}
header {
background-color: #333;
color: #fff;
padding: 20px;
}
h1 {
margin: 0;
}
main {
padding: 20px;
}
.btn {
background-color: #4CAF50;
color: white;
padding: 12px 24px;
border: none;
border-radius: 4px;
cursor: pointer;
font-size: 16px;
}
.btn:hover {
background-color: #3e8e41;
} Файл script.js :
const button = document.querySelector('.btn');
button.addEventListener('click', () => {
button.disabled = true;
button.textContent = 'Loading...';
console.log('Button clicked');
fetch('https://jsonplaceholder.typicode.com/posts')
.then(response => response.json())
.then(data => {
console.log('Data loaded', data);
setTimeout(() => {
button.disabled = false;
button.textContent = 'Click me!';
}, 2000); // затримка в 2 секунди
})
.catch(error => {
console.error('Error:', error);
setTimeout(() => {
button.disabled = false;
button.textContent = 'Click me!';
}, 2000); // затримка в 2 секунди
});
});
if ('serviceWorker' in navigator) {
window.addEventListener('load', function() {
navigator.serviceWorker.register('/sw.js').then(function(registration) {
console.log('ServiceWorker registration successful with scope: ', registration.scope);
}, function(err) {
console.log('ServiceWorker registration failed: ', err);
});
});
}
Тепер напишемо код для файлу sw.js — він реєструє сервісний робочий скрипт та кешує необхідні ресурси.
Також код обробляє події fetch, що дає змогу використовувати кешовані ресурси під час виконання запитів. Але під час роботи з кешем може виникнути несподівана поведінка, тому важливо тестувати та налагоджувати цей функціонал:
var CACHE_NAME = 'my-pwa-cache-v1';
// Проводимо кешування необхідних ресурсів в момент установки Service Worker
self.addEventListener('install', function(event) {
event.waitUntil(
caches.open(CACHE_NAME)
.then(function(cache) {
return cache.addAll([
'/',
'/index.html',
'/style.css',
'/script.js'
]);
})
);
});
// Кешування запитів
self.addEventListener('fetch', function(event) {
event.respondWith(
caches.match(event.request)
.then(function(response) {
// Якщо ресурс знайдений у кеші, повертаємо його з кешу
if (response) {
return response;
}
// Якщо ресурс відсутній в кеші, запитуємо з сервера і зберігаємо відповідь в кеші
return fetch(event.request)
.then(function(response) {
// Перевіряємо, що відповідь коректна, інакше повертаємо не кешуючи
if(!response || response.status !== 200 || response.type !== 'basic') {
return response;
}
// кешуємо успішну відповідь і повертаємо його
var responseToCache = response.clone();
caches.open(CACHE_NAME)
.then(function(cache) {
cache.put(event.request, responseToCache);
});
return response;
});
})
);
});
// Позбавлення від застарілих кешів при активуванні нового Service Worker
self.addEventListener('activate', function(event) {
var cacheWhitelist = ['my-pwa-cache-v1'];
event.waitUntil(
caches.keys().then(function(cacheNames) {
return Promise.all(
cacheNames.map(function(cacheName) {
if (cacheWhitelist.indexOf(cacheName) === -1) {
return caches.delete(cacheName);
}
})
);
})
);
}); Перша частина коду, яка запускається при встановленні Service Worker, ініціалізує кеш та кешує основні ресурси програми (index.html, style.css, script.js).
Друга частина коду, яка запускається при виконанні запиту, перевіряє наявність ресурсу, що запитується в кеші:
У разі некоректної серверної відповіді (не 200 або не тип basic), відповідь повертається без кешування.
Нарешті, третя частина коду відповідає за видалення застарілих кешів під час активації нового Service Worker.
Запустимо нашу програму і подивимося, що відбувається.
Щоб запустити програму, потрібно запустити локальний вебсервер. Найпростіший спосіб зробити це — за допомогою розширення для браузера, наприклад, Web Server for Chrome из Chrome Web Store.
Якщо ви не хочете використовувати розширення для браузера, ви можете запустити локальний сервер з командного рядка, використовуючи такі інструменти, як Node.js, PHP, Python або будь-яку іншу серверну мову програмування. Недостатньо знаєте Python? Спробуйте курс від Powercode Academy.
А ось як запустити локальний вебсервер за допомогою Node.js:
npm install -g http-server;http-server;Якщо все зроблено правильно, ви побачите вміст вашого проєкту у браузері.
Наш застосунок — це просте PWA (Progressive Web App), яке дозволяє завантажити список постів (posts) за допомогою API, що надається сервісом JSONPlaceholder.
Для цього в програмі є кнопка Click me!, яка завантажує список постів, використовуючи JavaScript Fetch API:
fetch(), яка надсилає GET-запит на сервер за вказаною адресою “https://jsonplaceholder.typicode.com/posts“;.json(), який викликається на об’єкті Response, отриманому із сервера;Після отримання даних кнопка стає активною та повертається її початковий текст “Click me!”:
У цьому прикладі ми не писали код для маніфесту. Але зазвичай файл маніфесту має бути створений у кореневому каталозі програми та називатися manifest.json. У цьому файлі має бути визначена інформація про програму, така як назва, опис, іконки, кольори та інші параметри.
Простежити за процесом кешування та функціонуванням програми можна через інструменти розробника:
Тепер ви знаєте, що таке прогресивні програми, як вони працюють, в чому їх переваги та недоліки.
Якщо підсумувати коротко, то PWA — потужна та цікава технологія, яка потребує комплексного підходу до управління пам’яттю та SEO-оптимізації.
Попереднє завантаження сторінок та кешування дозволяють зменшити час завантаження та покращити швидкість роботи програми, що особливо актуально для мобільних пристроїв з повільним інтернетом.
Хочеш створювати прогресівні вебзастосунки сам? Твій вибір — Fullstack курси від Mate Academy. Можеш навчатися повний день та платити після працевлатшування або обрати вечірні курси з гнучким графіком.
Резиденти Дія.City сплатили до бюджету понад 8 млрд грн податків в І кварталі 2025 року.…
У Китаї закликають офісних працівників не працювати надто багато — держава сподівається, що вільний час…
Експерти звертають увагу на тривожну тенденцію: люди все частіше використовують ChatGPT, щоб визначити місцезнаходження, зображене…
Компанія JetBrains випустила нову версію мультимовного середовища розробки IntelliJ IDEA 2025.1. Оновлена IDE отримала численні…
Платформа обміну миттєвими повідомленнями Discord впроваджує функцію перевірки віку за допомогою сканування обличчя. Зараз вона…
Wikipedia намагається захистити себе від тисяч різноманітних ботів-скрейперів, які сканують дані цієї платформи для навчання…
