Що таке URL: поняття та особливості

URL — це унікальна адреса, за допомогою якої є можливість ділитися з друзями та знайомими цікавою інформацією з сайтів та соцмереж.

Редакція Highload в цій статті розібралася, що таке URL-адреса, як її правильно генерувати та надала необхідні рекомендації при роботі з нею.

Добре продумана URL-адреса — це потужний інструмент, що допомагає покращити взаємодію з користувачами, що призводить до підвищення SEO-оптимізації.

Що таке URL

URL-адреса — це тип універсального ідентифікатора ресурсу, який забезпечує доступ до інформації з вебсерверів та хмарних сховищ.

URL-адреси, як правило, складаються з декількох частин, що включають мережевий протокол, ім’я домену та його розширення, а також субдомен.

URL — не зовсім те саме, що й доменне ім’я, але ці поняття між собою тісно пов’язані. Ім’я домену — це частина URL-адреси.

Приклад адреси сайту із зазначенням шляху на статтю: https://highload.tech/web-archive/.

Користувачі використовують URL-адреси, вводячи їх в адресний рядок браузера або натиснувши на гіперпосилання, знайдене на вебсторінці, у списку закладок, в електронному листі або в інших застосунках. URL-адреси також можуть відправляти користувачів до певного розділу на вебсторінці.

Історія URL-адреси

Перший сайт в інтернеті з’явився у 1991 році. Він був присвячений проєкту World Wide Web, де користувачі могли знайти інформацію про те, як створюються вебсторінки і що таке гіпертекст. Це була просто інструкція із застосування, демонстрація того, як людина може використовувати сайт, щоб дізнатися про щось нове.

Ще у 1989 році британець Тім Бернерс-Лі запропонував ідею про те, як можна систематизувати та керувати інформацією. Головна думка полягала в тому, що документи, які знаходяться на окремих комп’ютерах, можуть доповнювати один одного за допомогою гіпертексту. До 1991 з’явилася можливість реалізувати таку ідею. Почалася робота. Тім Бернс-Лі створив HTML, HTTP та URL-адреси. Так почалася історія всесвітньої павутини.

Вже за рік в інтернеті налічувалося близько десятка сайтів, а до 1994 року їх було 3000. Потрапити на їх сторінки можна було, використовуючи URL-адресу.

Структура URL-адреси

Найчастіше URL складається з кількох частин. Щоб краще зрозуміти, як усе працює, давайте заглибимося в структуру URL.

HTTP або HTTPS

HTTP та HTTPS – це мережеві протоколи зв’язку між вебсерверами та веб-браузерами. Вони передають повідомлення, отримують інформацію через систему доменних імен (DNS) і повертають її в браузер.

Різниця між HTTP та HTTPS у тому, що останній шифрує процес передачі даних. Саме HTTPS краще захищає сайт та є важливим фактором підвищення рейтингу у результатах пошуку.

Субдомен www

Субдомен — це набір будь-яких слів або фраз, які стоять перед першою точкою URL-адреси. Найбільш поширений тип — www. Це вказує на те, що сайт доступний у мережі та використовує HTTP для зв’язку.

Доменне ім’я

Ім’я домену — це те, що користувачі вводять в адресний рядок свого браузера. Воно складається з назви сайту та розширення, наприклад, highload.tech.

Кожне ім’я є унікальним. Унікальна IP-адреса вказує на сервер сайту. Іншими словами, це допомагає користувачам легко отримувати доступ до веб-ресурсів.

Розширення домену

Розширення слідує відразу ж за ім’ям сайту і вказує на домен верхнього рівня. Найпопулярніше і найчастіше використовуване розширення – .com — використовується приблизно для 53% всіх сайтів в інтернеті.

Шлях до ресурсу

Шлях до ресурсу — це структура тек сайту. Надає серверу додаткову інформацію, дозволяючи йому направляти користувачів у конкретне місце. Ряд шляхів до ресурсів може вказувати на певну сторінку, запис або файл.

Параметри

Параметри — це рядки запиту або змінні URL. Це частина URL-адреси, яка йде за знаком питання.

Параметри містять ключі та значення, розділені знаком рівності (=). Крім того, URL-адреса може мати кілька змінних. У цьому випадку символ амперсанда (&) їх розділятиме.

Ось деякі з найпоширеніших варіантів використання параметрів:

• Переклад. Код країни у рядку запиту перекладає вебсторінку мовою відповідної країни.
• Пошук. Надає результати пошуку із внутрішньої пошукової системи сайту.
• Фільтрування. Для розділення окремих полів, таких як тема, колір, ціновий діапазон та регіон, власники сайтів можуть використовувати параметри фільтрації.
• Пагінація. Цей параметр є особливо корисним для інтернет-магазинів, він дозволяє сортувати контент.
• Відстеження. Зазвичай використовується для відстеження трафіку з рекламних та маркетингових кампаній.

Види URL

Найбільш популярні види URL — абсолютні та відносні:

• абсолютний URL містить повну інформацію — від протоколу до шляху до ресурсів або параметрів;
• відносний URL включає лише шлях до ресурсів.

Інші види URL-адрес:

Канонічні URL-адреси	Якщо контент має дублі, власники сайтів можуть використовувати такий тип урла. Канонічний URL повідомляє пошуковикам до індексації та сканування якоїсь адреси потрібно приступити.
URL-адреси зворотного дзвінка	Callback URL-адреси відносяться до повернення до домашньої мережі, коли користувачі завершують процес у зовнішній системі.
Марнославні URL-адреси	Короткі URL-адреси, які налаштовуються, їх легко запам’ятати. Власники сайтів можуть використовувати інструмент скорочення URL-адрес для своїх ресурсів.

Формати URL

Щоб URL-адреси були читабельні, допомагали вибудувати зрозумілу для користувача структуру вебресурсу, важливим є правильне використання їх форматів.

Багато користувачів вже знають, що пробіли в URL-адресі заборонені. Важливо, щоб рядок URL-адреси містив виключно буквено-цифрові символи. Допустимі також і символи !$-_+*'(),.. Будь-які інші символи в URL-адресі будуть зашифровані.

Транслітерація

Існують дозволені та заборонені символи, які можна використовувати в URL-адресах. Не можна використовувати кирилицю та пробіли. Щоб урли були зрозумілі та легше сприймалися більшістю людей з різних країн, найчастіше для їх створення використовують транслітерацію.

Такі посилання, як правило, безпосередньо вказують на вміст контенту. Користувачу достатньо прочитати URL і зрозуміти, чи варто переходити на сторінку, чи цікава йому інформація, яка там розміщена.

Для шукачів транслітерація URL зручна тим, що вони відразу розпізнають ключові слова. Транслітерація дуже сприятливо позначається на SEO-просуванні сайтів.

Латиниця

Оскільки кирилицю не можна використовувати в урлах, власники сайтів з не англомовним контентом вдаються до ще одного лайфгаку — перекладають текст URL-адреси англійською мовою.

Наприклад, адреса, що веде на сторінку розділу, присвяченого історії та історичним фактам, може мати вигляд не /istoriya/, а /history/.

Найчастіше цей формат використовується для розділів та категорій сайту. Це один з найбільш універсальних способів використання тексту в URL.

Кириличні URL

Вище ми писали, що використання кириличних символів в урлах заборонено. Але вони знайшли своє часткове поширення у кириличних доменах.

Кирилічні URL зручні та прості для запам’ятовування людям, знайомим із кириличною писемністю. Завдяки своїй мінімальній популярності власники сайтів мають доступ до великої кількості вільних доменних кириличних імен.

У таких урлах легко використовувати ключові слова та фрази, які так важливі для пошукових систем. Але кириличний формат URL-адрес має один величезний недолік, який перекреслює всі його переваги — копіювання і вставка таких адрес перетворює кирилицю на набір абсолютно незрозумілих і нелогічних символів і знаків.

Приклад: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D1%96%D0%BC%27%D1%8F

Пояснюється це тим, що кирилиця у поширених форматах URL-адрес неприпустима, а тому підлягає шифруванню. Крім цього, пошукові системи не можуть розпізнати такі адреси, від цього страждає пошукова оптимізація сайту.

URL-шифрування

Неможливість використання кириличних URL-адрес поставила питання про створення нової системи доменних імен. Але натомість було вигадано спеціальне кодування, яке шифрує символи в інтернаціоналізованих доменних іменах, використовуючи вже доступні алфавіти. Так з’явився Punycode, який поступово був впроваджений у всі популярні веб-браузери.

Punycode — метод перетворення доменних імен з Unicode в ACE (ASCII Compatible Encoding). Використовується для коректного написання та відображення доменів в адресному рядку. Можливе пряме та зворотне перетворення.

Людинозрозумілі URL

Більшість пошукових систем підводить власників сайтів до використання людинозрозумілих URL-адрес — ЛЗУ. 

Семантична або людинозрозуміла URL — це вебадреса, яка зрозуміла і зручна для сприйняття звичайною людиною.

За такою адресою користувач має відразу розуміти, до якого розділу чи на яку вебсторінку він потрапить наступної секунди. Також він має заздалегідь здогадуватися про контентний вміст, який там розміщений.

Наприклад, адреса виду www.me.com/viewpage.php?page_id=56 навряд повідомляє про інформацію, розміщену на такій сторінці. А якщо ми бачимо такий URL — www.me.com/about/ — то відразу розуміємо, про що йтиметься після переходу.

Переваги людинозрозумілих URL-адрес:

• можливість використання ключових фраз та слів;
• оцінка та розуміння того, що міститься на сторінці ще до переходу на неї;
• зручні для розуміння навіть у під час розмови;
• спрощують навігацію сайтом: достатньо в адресі прибрати одну частину з кінця, щоб потрапити на іншу сторінку ресурсу — до необхідної категорії чи розділу.

Правила створення ЛЗУ:

• Не застосовується використання великих літер. Урли чутливі до регістру.
• Не можна використовувати розділові знаки та пробіли. Замість них рекомендовано нижнє підкреслення чи дефіс.
• Необхідно використати правила транслітерації.
• Рекомендується використовувати короткі URL-адреси.

Рекомендації щодо створення URL

Зручність та зрозумілість адреси сайту залежить від багатьох факторів. Нижче наводимо деякі рекомендації щодо створення таких URL:

1. Як ми вже знаємо, доменне ім’я — це основна частина адреси сайту. До вибору адреси варто підійти із відповідальністю. Бажано, щоб вона не була надто довгою і добре сприймалася на слух. Також краще уникнути використання літер, написання яких не завжди є однозначним. Більшою мірою це стосується літери «я» — написання може бути різним: ya або ja.
2. URL, створений за всіма правилами, обов’язково має включати ключові слова. Це дуже корисно для ранжування. Але тут важлива поміркованість, інакше пошукова система може сприйняти це як спам.
3. Короткі URL-адреси у пріоритеті — не більше 5 слів і не більше 80 символів. Це пов’язано з тим, що надто довга адреса не відобразиться повністю у пошуковій видачі, що може позначитися на залученні трафіку.
4. Дуже важливо враховувати кодування URL, краще не використовувати символи, які до нього не належать. Наприклад, адреса виду https://www.me.com/薄荷/杂货 для користувача багато в чому незрозуміла.
5. Використовуйте популярний формат URL — латиницю. Такі сайти — найпоширеніші, до них добре ставляться пошукові системи та їх набагато простіше просувати.
6. Якщо адреса складається з кількох слів, краще розділяти їх дефісом. Нижнє підкреслення використовується у таких випадках набагато рідше.
7. Якщо вебсайт розрахований на локальну аудиторію, можна використовувати домени, що вказують на конкретний регіон або країну. Наприклад, me.ua. Або можна створити підкаталог me.com/ua.
8. Важливо налаштувати редирект 301. Це потрібно для того, щоб уникнути дублів вебсторінок при зміні їх адрес.

Щоб згенерувати гарне доменне ім’я, яке стане частиною вашої URL-адреси і виділить її серед інших, можна скористатися спеціальними онлайн-сервісами. Наприклад, DomainWheel або Instant Domain Search.

Якщо ваше ідеальне доменне ім’я вже кимось зайняте, можна зв’язатися з власником такого сайту та спробувати домовитись про купівлю.

Висновок

В основі будь-якого вебпошуку завжди стоїть URL-адреса. Навіть щоб потрапити на сторінку пошукової системи нам необхідно знати її адресу. Все, що ми бачимо у видачі — це урли, переходячи по яких у нас з’являється можливість отримати доступ до даних або інформації, яка нас цікавить.

URL — це вебадреса, яка веде на певну сторінку сайту або вказує на конкретний файл, розміщений у мережі.

Структура URL складається з кількох частин:

• HTTP чи HTTPS. Це протоколи для доступу до інтернет-ресурсів. Останній протокол зв’язку є безпечнішим, ніж перший.
• WWW. Субдомен — це частина URL перед першою точкою в адресі сайту. Замість www також можуть бути використані будь-які слова чи фрази, що відповідають цілям корпоративного сайту, онлайн-журналу, інтернет-магазину. Ця частина адреси вже не є обов’язковою, її можна не використовувати при введенні.
• Доменне ім’я чи адреса сайту. Це те, що користувачі вводять в адресний рядок для переходу на вебресурс.
• Розширення домену. Це частина, яка йде за доменним ім’ям, наприклад, .ua та .com.
• Шлях до ресурсу / файлу / зображення. Елемент, розділений знаком косої межі (/), дає додаткову інформацію про адресу сайту.
• Параметри. Їх часто називають рядками запиту або змінними URL-адресами. Знак питання (?) вказує на наявність у URL-адресі параметра.

Кожна сторінка в інтернеті має свою власну URL-адресу. Щоб створити адресу сайту, потрібно обрати реєстратора та через нього зареєструвати домен. В якості альтернативи можна одразу звернутися до надійного хостинг-провайдера, який надасть не лише хостинг, а й запропонує послуги з реєстрації доменів.