«Видаляється все, що сюзерен вважає образливим»: як Ілон Маск став загрозою для свободи слова у Twitter

«Сподіваюся, що навіть мої найзапекліші критики залишаться в Twitter, тому що це означатиме свободу слова».

Цю фразу опублікував Маск — самопроголошений абсолютист свободи слова — на початку року. Він придбав Twitter, щоб усі могли вільно висловлюватись. Як Маск зазначив у одному  з 1 245 537 твітів за останні кілька місяців, «для майбутнього цивілізації важливо мати таку собі спільну цифрову міську площу, де можна обговорювати широкий спектр вірувань у здоровий спосіб».

Дійсно, дуже благородна справа.

Проте, менше ніж через два місяці після цієї резонансної покупки, яку він охарактеризував як «звільнення пташки», все чіткішим стає його справжнє бачення свободи слова…

Так, ми вільні висловлювати свою думку. Але тільки якщо вона не засмучує інфантильного чоловіка, що тепер володіє платформою…

Птах вже не вільний.

Так вважає редактор та письменник Стівен Мур, який пише, в основному, про технології, метавсесвіт та блокчейн.

Передаємо йому слово.

---

Давайте будемо чесними. Якщо ви могли б контролювати якусь із соцмереж, хіба б у вас не виникла спокуса по-іншому витлумачити правила, щоб усунути набридливі акаунти? Зрештою, ви тут головний. Можна навіть створити нові правила та банити за їхнє порушення.

Якщо би ви справді вірили в свободу слова, ваша чесність витримала б.

Але з Маском сталося не так.

Був один обліковий запис, якого він дуже хотів позбутися. Акаунт [@]ElonJet використовував загальнодоступні дані, щоб у режимі реального часу відстежувати, куди прямував літак Маска.

Приватний літак, особливо якщо він літає у сумнівних напрямках, дуже часто викликає незручні питання. Це може підтвердити Кайлі Дженнер.

Схоже, Маску це набридло. Він намагався підкупити  власника акаунту. Це не спрацювало, і Маск дістав туза з рукава — доксінгПошук і публікація приватної чи ідентифікаційної інформації про конкретну особу в інтернеті тепер заборонений. А разом з ним і обліковий запис ElonJet, і його власник, Джек Суїні.

Але розмова не про те, чи законно стежити за приватними літаками. Багато хто вважає, що так, бо це публічні дані. Можна вважати це громадською журналістикою, мета якої — інформувати людей про забруднення навколишнього середовища та розмір сум, які витрачаються топ-менеджерами, технічними магнатами та знаменитостями на розкішне життя.

Але дехто (переважно ті, чиї літаки відстежують) стверджують, що це наражає їх на небезпеку. Я не можу однозначно сказати, за кого я: захисники обох поглядів мають рацію. Але з оцінкою того, що трапилося далі, я визначився.

Невдовзі після заяви про заборону доксінга, зникли акаунти кількох відомих журналістів. Їх не попередили, не назвали причину, чому таке трапилось. Але усі вони критично ставляться до Маска. Деякі могли би поділитися посиланнями на те, як ще отримати доступ до трекера руху літаків. Інші намагалися довести, що певні облікові записи взагалі не займалися доксінгом. 

Маск знехтував свободою слова, видаливши акаунти журналістів, які завдавали йому неприємностей.

Потім акаунт Mastodon забанили. Це був новий хост трекера Jet, який став прямим конкурентом Twitter. Кількість його користувачів стрімко зростала, зокрема, за рахунок тих, хто пішов з Twitter. Тож було знайдено зручний привід заборонити будь-яку його розкрутку. Не можна навіть просто поділитися посиланнями на облікові записи Mastodon.

Через це багато хто із власників розкручених акаунтів не впевнений, чи не призведе розміщення посилання до блокування облікового запису.

Потім під час останньої хвилі цензури деякі із уже заборонених облікових записів зрозуміли, що можуть приєднуватись до аудіочатів. Потім туди приєднався Ілон. Після того, як на нього натиснули, він вийшов. Але після цього у Spaces стався збій і вона взагалі зникла для більшості користувачів.

Випадковість? Не думаю.

Twitter стає нестабільним. Багато хто припускав, що, коли Маск стане власником, то активізуються екстремісти, праві радикали, расисти, тощо. На жаль, так і сталося. Почастішали расові та гомофобні образи. Раніше заборонені облікові записи, наприклад, Трампа, були відновлені.

Але ми сподівалися, що буде збережено простір, де можна висловлювати різні думки, доносити правдиву інформацію. 

Але здається, навіть це зараз у небезпеці. Отже, що буде далі? Заборона трекера Санта Клауса? Заборона твітів про падіння акцій певної компанії, що займається виробництвом електромобілів? Заборона на використання слова «Ілон»? Поліція Twitter, яка видаляє все, що сюзерен вважає образливим?

Це може бути початком дуже слизького шляху. Але ще залишається одна, хоч і невелика, надія.

Маск продовжує розглядати Twitter як віртуальну міську площу, тому часто проводить  опитування. Останнє з них показує, що 58% користувачів хочуть відновлення заборонених облікових записів.

А це більшість, як і під час першого опитування (його Маск видалив, обґрунтувавши тим, що в ньому було «забагато варіантів»).

Поки що він, схоже, переважно враховує громадську думку і діє згідно з побажаннями користувачів. Він вже відновив більшість облікових записів за час, який знадобився мені, щоб написати цю кляту статтю. (Однак питання все ще залишається актуальним, бо ще один журналіст був забанений без жодної причини):

Можливо, такий підхід допоможе йому виправити деякі з небезпечних помилок. Але більш імовірно, що він зрештою просто перестане зважати на думку користувачів. І, зважаючи на події останніх двох місяців, це матиме жахливі наслідки не лише для платформи та її користувачів, але й для свободи слова.

Автор: Стівен Мур

Текст адаптувала Євгенія Козловська