Даріус Фору — підприємець, автор та інвестор. Коли він планував написати свою першу книгу, його дуже хвилювало, чи зацікавлять хоч когось його думки.
Виявляється, такі сумніви — досить поширене явище. Навіть професіонали іноді вважають, що їх не сприйматимуть всерйоз.
Це — синдром самозванця. Стаття HBR дає таке визначення: «це почуття неповноцінності, невідповідності, що не проходить, незважаючи на очевидний успіх». Але важливо розуміти: низька самооцінка та невпевненість у собі необов’язково означають, що у вас синдром самозванця.
Якщо у вас є цей синдром, то у ситуації, коли все добре і інші радіють вашому успіху, ви зазвичай все одно відчуваєте неповноцінність.
Більшість очевидних порад на кшталт «приймайте невдачі спокійно», «відмовтесь від перфекціонізму» — не допомагають. Вони корисні, але не можуть зарадити внутрішньому відчуттю, що ви «недостатньо хороший».
Щоб перемогти синдром самозванця, треба розібратися, звідки він береться.
Передаємо слово автору.
У «Сніговій кулі», біографії легендарного інвестора Уоренна Баффетта, згадується «внутрішня атестаційна картка». Баффетт усі свої дії узгоджував саме з нею.
Він пропонує задати собі таке питання:
«Припустимо, що ніхто не може бачити ваші справжні результати. Що б ви обрали: щоб вас вважали найкращим на світі інвестором, але в реальності у вас би були найгірші показники? Чи хай би про вас думали, як про найгіршого інвестора, в той час як ви були би найкращим?»
Можна замінити «інвестора» на будь-кого, ким ви хочете стати ( на менеджера, батька, підприємця, письменника…), і поставити те саме питання.
Як свідчить Guy Spier (інвестор, який витратив $650 тис. на благодійний ланч у компанії Баффетта), Уоренн завжди звіряється зі своєю «внутрішньою атестаційною карткою».
«Баффетт робить не те, що правильно, а те, що правильно для нього… Деякі інвестори наполягали, що Berkshire (холдингова компанія) стане значно прибутковішою, якщо її податкову адресу перенести на Бермуди, як зробили багато інших страховиків. Але Баффетт не хоче перебазовувати свою компанію на Бермудські острови. Хоча це легально та заощадило б десятки мільярдів податків».
Якщо занадто покладатися на думку інших людей, а не на свою «внутрішню атестаційну картку», то з’являється синдром самозванця.
Філософи говорили про це з давніх-давен. Зокрема, стоїк Марк Аврелій сформулював цю ідею таким чином:
«Не перестаю дивуватися: ми любимо себе більше, ніж інших людей, але дбаємо про їхні переконання більше, ніж про свої власні».
Те, що ви самі думаєте про себе, важливіше, ніж думки інших. Йдеться про те, щоб займатися тим, що важливо саме для вас, та не зважати на чужі переконання.
Звучить гарно, правда? Але на практиці все не так просто. Можливо, тому у світі так багато тих, хто і досі вважає себе самозванцями.
Мені подобається як Девід Гоггінс пише про досягнення цілей. Його книга «Мене не зламати» (Can’t Hurt Me) стала класикою серед літератури про розвиток особистості. Дуже її раджу.
Проте, коли Гоггінс пропонував рукопис традиційним видавцям, йому раз за разом відмовляли. Вони вважали, що книга не буде привабливою з маркетингової точки зору.
В одному з постів в Інстаграмі Гоггінс припустив, що причиною було те, що він афроамериканець, і видавці не думали, що його історія зацікавить багато людей.
Але він сам вважав інакше. Він видав свою книгу самостійно, і вона стала однією з найбільш затребуваних книг із самвидаву. На той момент, коли я дивився статистику, було продано більше трьох мільйонів примірників.
«Хочу подякувати усім расистам, фанатикам, гомофобам, й усім іншим людям, що сповнені злості, — ваша потворність, невігластво та ненависть змусили багатьох людей захотіти стати кращими», — підсумував Гоггінс.
Гоггінсу довелось мати справу з багатьма недоброзичливцями, що намагалися знецінити його мрії. Його відповідь — прекрасний приклад того, як не піддаватися впливу інших.
На перший погляд, він не має нічого спільного з Баффеттом: інвестор ніколи не тренувався та не дотримувався дієти 25-річного важкоатлета. Проте все-таки є дещо, що їх об’єднує: вони не зраджують свої цінності.
Найважливіше за все, на мою думку, залишатися собою. Думаю, це важливіше, ніж успіх сам по собі.
Використовуйте «внутрішню атестаційну картку», щоб досягти своїх цілей. Це дозволить вам ігнорувати думки тих, хто заважатиме вам, і не приділяти занадто багато уваги тому, що подумають інші.
Мабуть, ви бачили як деякі люди роблять усе, щоб залишатися в центрі уваги. Усе їхнє життя присвячене тому, щоб задовольнити інших.
Якщо ж ви будете послуговуватися своєю «внутрішньою атестаційною карткою», то й оцінювати себе ви будете, базуючись на власних цінностях та стандартах. Ви припините звертати увагу на думку інших і таким чином позбудетеся синдрому самозванця.
Ви вже не будете переживати, чи дізнається хтось, що ви самозванець, чи ні, тому що знатимете, що ви справжні.
Автор: Даріус Фору
Текст адаптувала Євгенія Козловська
Google розширює доступ до своїх передових інструментів редагування на базі штучного інтелекту в застосунку Google…
Компанія Meta розпочала внутрішнє тестування нової моделі монетизації для свого месенджера — платної підписки під…
Розробники інструменту Codex представили функцію Chronicle, яка покликана змінити підхід до взаємодії штучного інтелекту з…
Сервіс GitHub оголосив про значні зміни в тарифних планах Copilot для індивідуальних користувачів. Вони включають…
Стрімінговий сервіс Deezer оприлюднив приголомшливі дані за квітень 2026 року: майже половина всього нового музичного…
Міністерство оборони України опублікувало перелік вакансій для Defense AI Center «A1». Під цією назвою відкрито…