Втрата роботи, доходів та еміграція: як айтівці пережили блекаути

Вимикання електроенергії та блекаути вплинули на роботу 75% IT-спеціалістів, а у 40% зменшився заробіток чи кількість проєктів.

Такі дані опублікував DOU, проаналізувавши відповіді 11 587 айтівців, які нині живуть в Україні.

Як вимкнення світла вплинули на роботу IT-фахівців

Більшість айтівців відчули вплив блекаутів, але змогли зберегти дохід
На 75% опитаних фахівців вплинули вимикання електроенергії: на 34% — сильно чи дуже сильно, ще 41% відчули через це незначні труднощі. Лише 25% айтівців майже не торкнулися блекаути: 19% попри відсутність електроенергії вдалося працювати як зазвичай, а у 6% взагалі не зникало світло.

Вплив вимкнень за областями

Найсильніше вимикання електроенергії вплинуло на роботу ІТ-фахівців у Сумській області (це зачепило 84% опитаних). В Одеській, Миколаївській і Кіровоградській областях блекаути мали вплив на 80% фахівців, у Києві та Дніпрі — на 78%, на Волині — на 77%.

Тим, хто нині мешкає на заході України, пощастило трохи більше: у Чернівецькій і Закарпатській областях вимкнення електроенергії позначилися на роботі 66% фахівців, у Львівській — 69%. Дещо рідше, ніж загалом по Україні, вимикали світло і в Запорізькій області — тут 66% фахівців, яких це торкнулося.

Найменше вимкнення електроенергії зачепило айтівців у Чернігові та області: 19% опитаних сказали, що в них не зникає світло (у самому Чернігові — 27%).

Від розміру населеного пункту, в якому живе фахівець, теж залежала частота й тривалість блекаутів. У Київській області мешканці сіл менше відчули вплив вимикань (68%), але тому, що готувалися до них, адже тільки у 1% з них не зникало світло. Схожа ситуація у Житомирській, Івано-Франківській, Сумській і Черкаській областях. У Львівській, Харківській, Вінницькій, Полтавській та в більшості західних областей, навпаки, вимикання менше зачепили фахівців у великих містах, ніж у сільській місцевості.

Блекаути в Україні вплинули й на 10% ІТ-фахівців, які через війну опинилися за кордоном, але планують повернутися. Була ускладнена взаємодія з командами та колегами, які працюють в Україні.

Вплив відключеннь за місцем роботи

Меншою мірою блекаути вплинули на тих, хто працює в офісі: це зачепило лише 50% опитаних, а 17% відчули сильний чи дуже сильний вплив. Фрилансерів та фахівців, які працюють партайм, вимкнення електроенергії торкнулися більше, ніж тих, хто працює повний день, адже перші, як правило, на ремоуті. 50% фрилансерів і 45% тих, хто працює неповний день, сказали, що блекаути сильно або дуже сильно вплинули на їхню роботу, проти 33% фултаймерів.

Вплив на дохід та зарплати

60% опитаних, які зараз живуть в Україні, зауважили, що в них не зменшився заробіток чи кількість проєктів через блекаути. Найчастіше про це зазначали фахівці з Києва та Львова (63%), серед спеціалізацій:

• DevOps/SRE (65%);
• QA (63%);
• розробники (61%).

Не було зменшення доходів чи кількості проєктів у 65% сеньйорів, лідів та архітекторів.

Проте 9% айтівців розповіли, що кількість проєктів і дохід зменшилися суттєво, а 2% — втратили роботу через вимикання світла. Найсильніше блекаути вплинули на фахівців із Сум, Харкова та Полтави (у 16% з них суттєво знизився дохід чи вони втратили роботу). Серед професії це:

• інтерни і джуни (15%);
• HTML-кодери (31%);
• фахівці з продажів (22%);
• сисадміни і дизайнери (по 20%).

Хоча більшість фахівців змогли зберегти свій дохід в умовах відсутності світла, багато з них відзначили зростання витрат, пов’язаних з облаштуванням робочого місця, придбанням додаткового обладнання або орендою місця в коворкінгах.

Як адаптувалися айтівці

Українські айтівці прагнули виконати роботу за будь-яких умов
Найпопулярніша стратегія адаптації ІТ-фахівців до вимикання електроенергії — придбати генератори та різноманітні зарядні прилади. Так зробили 63% опитаних айтівців. Також:

• 62% працювали з офісів, коворкінгів та інших місць з електрикою (у кафе, у друзів і родичів, у пунктах незламності й навіть у спортзалах і на АЗС);
• 54% спеціалістів змінили робочі графіки й стали працювати, зокрема, уночі та у вихідні, коли було світло;
• 30% подбали про безперебійний інтернет — через зміну провайдера, придбання додаткового обладнання, використання мобільного інтернету;
• 4% купили чи планували купити старлінки;
• 17% розглядали варіант переїзду — в інше помешкання, місто чи навіть за кордон;
• 11% опитаних передавали свої робочі завдання колегам чи зсували терміни виконання завдань доволі рідко — лише.

Деякі айтівці перейшли на роботу на ноутбуках чи замінили їх на моделі з місткішими акумуляторами. Серед дієвих способів адаптації до блекаутів згадували також активніше жертвування коштів на ЗСУ та роботу з психотерапевтом. Нічого не робили й не планували 9% — переважно ті, в кого не вимикали світло.

Айтівці з великих міст — Києва, Львова, Дніпра, Одеси — частіше за інших віддавали перевагу роботі з офісів і коворкінгів. У менших містах частіше працювали в ті дні та години, коли була електроенергія.

Харків’яни рідше за інших купували нове обладнання і ходили в офіси та коворкінги, а переважно працювали в ті години, коли було світло.

Досвідчені сеньйори і вище частіше, ніж інтерни, джуни та мідли, купували зарядні пристрої або генератори, шукали можливості приєднатися до безперебійного інтернету та розглядали переїзд у приватний будинок.

Як адаптувалися компанії

Під час блекаутів компанії зосередилися на забезпеченні офісів електроенергією та інтернетом — про це сказали 65% опитаних фахівців.

• 24% айтівців зауважили, що компанія організовувала переїзд в інше місце, де краща ситуація з поданням електроенергії;
• 22% — що компанія допомагала перерозподілити завдання в командах або збільшувала терміни підготовки проєктів і релізів;
• 21% — що компанія давала співробітникам кошти на придбання додаткового обладнання.

Найактивніше адаптувалися великі компанії (від 200 співробітників), а також аутсорсингові та аутстафінгові компанії. Понад 70% з них подбали про безперебійне світло та інтернет в офісах. Великі компанії частіше за інших організовували переїзд співробітників до місця зі світлом та інтернетом (37% айтівців, які працюють у цих компаніях, відзначили таку можливість).

Невеликі компанії, а також продуктові та стартапи, частіше за інших намагалися перерозподілити завдання в командах або збільшити терміни виконання завдань.

Кошти на придбання додаткового обладнання компанії частіше надавали досвідченим фахівцям: серед айтівців рівня Senior+ таку допомогу від компанії отримали 26%, а серед менш досвідчених — 19%.