«Збираю нормальне спорядження»: айтівці розповіли, як готуються до можливої мобілізації

Хоча в Україні не тягнуть насильно до армії всіх підряд, перспектива потрапити на фронт тримає у тонусі чоловіче населення країни. Айтівці  — не виняток. Багато фахівців «готують соломку» на випадок, якщо їх таки призвуть або ворог увірветься до їхнього міста.

Деталі

На форумі DOU Product Manager Ганна Бандвірська запитала айтівців, як вони готуються до можливої ​​мобілізації та чи бачать у цьому сенс.

«Соцмережі рясніють постами від військових та волонтерів із закликом починати готуватися, проходити базову військову підготовку, курси з тактичної медицини, прикупити спорядження та зручне взуття. Адже війна закінчиться не скоро, мобілізація продовжується. Починають відкриватися нові навчальні центри для цивільних, — пише Анна. — На YouTube розкручуються канали з навчальними відео. З’являються платформи для новачків типу sprotyvg7.com.ua, “Спротив”, “Яблуня”. А як ви готуєтеся, і чи готуєтеся?».

Топік зібрав понад 220 коментарів — були відповіді і за темою, і ні (з розряду «як відкосити»).

Як відбувається підготовка

Мінімальне, що айтівці роблять — купують собі спорядження і приділяють увагу фізичній формі, щоб не здутися під вагою броні та зброї, якщо доведеться воювати.

«Збираю нормальну спорядження. Фізичні навантаження, щоб не сидіти. За коментарями дивлюся, що багато хто готовий хоч на карний злочин, аби не в армію. Але чи ви замислювалися, що в містах під штурмом, якщо зайдуть рашисти, то вони вас питати не будуть. Тож, якщо дійде до такої ситуації, то краще з нормальною снарягою йти воювати за своїх, ніж слугувати м’ясом для чужих військ», — пише Igor Sunz.

Дехто навіть навчається користуватися зброєю.

«Вчуся стріляти з карабіну на базі АК, поступово поповнюю мобілізаційний рюкзак, змушую себе займатися спортом, з акцентом на біг і вправи з власною вагою», — ділиться Max White.

А ось Денис Міщишин налягає на теорію, а у практичній підготовці бачить сенсу небагато.

«Теоретична підготовка — так, тому що вивчати теорію буде не на часі. Якщо це навіть не стане в нагоді, то хоч допоможе себе не накручувати. Такмед — завжди і де завгодно. Багато такмеда не буває. Приватна практична/тактична — під питанням, бо групове навчання — це також створення довіри у групі (яка розбіжиться після закінчення курсів)… І я раджу замість піхоти розглядати саме спеціальні сфери діяльності, де знадобляться цивільні скіли айтівця, якщо є можливість обирати, — вважає Денис. — Приватні курси тактики/стрільби будуть гарантовано корисні в ситуаціях, коли командири повні довбані, а бійці не здатні налагодити відвертий контакт з офіцерами… P.S. витримки з протоколів на “Яблоні” сподобалися».

Окремі айтівці вказали, що корисно навчитися керувати дронами в дронаріумах.

«Дрони — річ цікава, тільки вона не гарантує більш безпечної ролі, ніж рядовому піхотинцю. Але потенційно, пройшовши такі курси, можна шукати місце в більш адекватних частинах (це все ж таки краще, ніж коли твою долю вирішуватиме закарпатський/львівський/біс знає якийсь військком)», — каже тестувальник з Eleks Володимир.

Що робить решта

Ті айтівці, які ще не пішли в армію добровольцями, здебільшого включили режим «ждуна» і сподіваються, що Україна у війні обійдеться без їхньої участі. Багато хто практично не виходять з дому, щоб мінімізувати шанс отримати повістку.

«Не виходжу з дому. На щастя, віддалена робота, а все необхідне для життя можна замовити з доставкою додому», — пише анонімний користувач.

«Ніяк, зайвий раз з дому не виходжу», — каже Witalik.

Також айтівці збирають документи про всі наявні хвороби, сподіваючись, що цього пакета буде достатньо для отримання «білого квитка», та обговорюють методи ухилення від призову. Докладно розбирати їх не будемо, оскільки це кримінальний злочин (засудженому загрожує 3-5 років в’язниці).