Після початку повномасштабного вторгнення 70% айтівців в пошуку знайшли нову роботу.
Про це йдеться в дослідженні DOU.
Українські ІТ-фахівці активно шукали нову роботу у 2022 році: 39% тих, хто в Україні, 43% тих, хто за кордоном.
Українські фахівці, які опинилися на бенчі за кордоном, шукають роботу набагато активніше за тих, хто потратив на бенч в Україні. 50% айтівців на бенчі в Україні не шукають роботу (хоча 32% думають про це). Серед тих, хто нині за кордоном, таких лише 34%.
Частина фахівців, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, вже потрапили на бенч чи втратили місце.
Серед тих, хто зараз на бенчі в Україні, 15% знайшли нову роботу протягом останнього року, за кордоном — 21%. З-поміж тих, хто нині не працює і перебуває в Україні, 17% знайшли нову роботу за останній рік, за кордоном таких 20%.
Пошук нової роботи не завжди пов’язаний з втратою попередньої: 34% людей в Україні та 38% за кордоном нині працюють в ІТ-компанії або ІТ-департаменті чи фрилансять.
Найактивніше шукали нову роботу у 2022 році джуни й інтерни: в Україні серед інтернів таких 80%, серед джунів — 61%, за кордоном — понад 70% джунів та інтернів були в пошуку протягом останнього року.
В Україні найчастіше шукали нову роботу нетехнічні спеціалісти, передусім фахівці з продажів (70% з них були в пошуку), з маркетингу, PR, SEO, дизайнери (близько 50%), серед технічних напрямів — Support-спеціалістів (шукали роботу 48% з них).
За кордоном, як і в Україні, часто шукали роботу дизайнери (66% з них) і спеціалісти з маркетингу, PR, SEO (54%). Проте багато технічних фахівців, які виїхали з України, теж були в пошуку: по 48% спеціалістів з DevOps/SRE і Data Science / ML / AI і 47% розробників.
38% ІТ-фахівців в Україні та 41% українських ІТ-фахівців за кордоном нині погодилися б перейти на нову роботу з хорошими умовами, якби отримали таку пропозицію.
В Україні найбільше зацікавлені ті, хто втратив роботу (92% погодилися б), далі — фахівці, які потрапили на бенч чи в неоплачувану відпустку (79%), айтівці, які тимчасово не працюють, але не шукають нову роботу (66%), а також фрилансери (57%). Серед тих, хто нині працює в ІТ-компанії чи ІТ-департаменті, тільки 29% готові змінити роботу.
Українські айтівці, які виїхали за кордон і потрапили на бенч, більше зацікавлені в новій роботі, ніж ті, хто на бенчі в Україні: за кордоном 95% з них готові зараз перейти на нову роботу проти 79% в Україні.
В Україні дещо легше було знайти нову роботу фахівцям з Data Science / ML / AI та аналітикам: понад 80% тих, хто шукав, працевлаштувалися.
Важчим пошук роботи в Україні був для РМ, HR/рекрутерів і дизайнерів: лише близько 65% пошукачів знайшли нове місце. За кордоном важче було тестувальникам (62% знайшли роботу) і дизайнерам (64%).
Айтівці активно шукали роботу як в українських, так і в закордонних ІТ-компаніях, незалежно від місця свого нинішнього перебування. Серед айтівців в Україні, які знайшли нову роботу після початку повномасштабної війни, 81% працевлаштувалися в українських компаніях, а 39% — у закордонних компаніях чи проєктах (деякі фахівці змінювали роботу декілька разів). Серед тих, хто виїхав за кордон і працевлаштувався за останній рік, 55% знайшли роботу в українських компаніях чи проєктах, а 60% — у закордонних.
В українські компанії частіше влаштовувалися фахівці з менеджменту проєктів і HR/ рекрутери. Технічні фахівці — розробники, тестувальники та DevOps — частіше за фахівців інших спеціалізацій знаходили нову роботу в закордонних компаніях і проєктах.
Фахівцям рівня Middle й нижче легше було знайти нову позицію в українських компаніях і проєктах як в Україні, так і за кордоном.
Сеньйори, ліди та архітектори частіше за інших працевлаштовувалися в закордонних компаніях чи проєктах.
Фахівці, які знайшли нову роботу, переважно отримували по 1–2 офери (74% в Україні та 72% за кордоном). Загалом 35% айтівців в Україні та 39% за кордоном отримали робочі пропозиції протягом останнього року.
Тривалість пошуку нової роботи українськими айтівцями в Україні та за кордоном практично не відрізняється. Близько третини пошукачів знайшли роботу за місяць чи менше, ще близько 30% — за 1–3 місяці. Лише близько 15% опитаних, які шукають роботу, не можуть її знайти понад два місяці.
Найшвидше в Україні роботу знаходять розробники та девопси: приблизно половина цих фахівців шукала її 1,5 місяця чи менше.
Довше триває пошук позиції в аналітиків та фахівців з Data Science / ML / AI: більше як третина пошукачів знайшла роботу через два місяці пошуків і більше. У РМ, HR/рекрутерів, дизайнерів і сейлзів найскладніша ситуація: близько 20% пошукачів цих спеціалізацій шукають роботу понад два місяці та ще не знайшли її.
За кордоном українські розробники теж працевлаштовуються доволі швидко: 53% тих, хто шукав роботу за останній рік, знайшли її за шість тижнів чи менше.
48% дизайнерів, які виїхали за кордон, витратили на це стільки ж часу. РМ і HR/рекрутерам за кордоном важче: понад 40% з них шукали нову роботу два місяці чи довше. Складна ситуація і серед тестувальників за кордоном: хоча 42% пошукачів знайшли нову роботу за 1,5 місяці чи раніше, ще 20% фахівців шукають її понад два місяці й ще не досягли мети.
Фахівці з більшим досвідом, як правило, знаходять роботу швидше за початківців. Близько половини фахівців рівня Middle+ в Україні знайшли нову роботу за 1,5 місяця чи менше. Інтерни та джуни шукають довше: 55% інтернів і 39% джунів протягом останнього року витратили на пошук більше як два місяці.
За кордоном найшвидше знаходили нову роботу сеньйори та ліди — у половини з них пошук зайняв до 1,5 місяця. Мідли шукали роботу трохи довше: за 1,5 місяця працевлаштувалися 43% з них. Джуни, як і в Україні, витрачають на це більше часу за досвідченіших айтівців: 39% влаштувалися на роботу за два місяці+.
Хоча приблизно половина пошукачів знайшли протягом останнього року нову роботу менше ніж за два місяці, майже 50% вважають, що до війни на це йшло менше часу. Лише 26% фахівців в Україні і 29% фахівців за кордоном думають, що пошук роботи нині займає стільки ж часу, як і до повномасштабної війни.
Тестувальники, РМ, HR/рекрутери та фахівці з Data Science / ML / AI, які перебувають в Україні, частіше за фахівців інших спеціалізацій вважають, що пошук роботи нині довший, ніж до війни.
Основними причинами пошуку нової роботи у 2022 році була втрата попередньої роботи та пошук кращих варіантів, передусім за розміром зарплати. 41% людей шукали нову позицію через втрату попередньої, 8% — через можливі скорочення. Бенч чи неоплачувана відпустка стали причиною для 16% айтівців. Водночас багато хто шукав більшу зарплату (35% пошукачів), кращі умови роботи або цікавіший проєкт (по 27%).
Фахівці за кордоном дещо рідше робили це через звільнення з попереднього місця (37%). Для 35% з них переїзд став причиною пошуку нової роботи.
Розробники, тестувальники та фахівці з Data Science / ML / AI частіше за інших фахівців шукали нову роботу через потрапляння на бенч чи в неоплачувану відпустку (близько 20%). Девопси і фахівці з Data Science / ML / AI рідше шукали нову роботу через звільнення, а частіше — через бажання знайти цікавіший проєкт з кращою оплатою.
Більш ніж половина пошукачів і в Україні, і за кордоном розраховують знайти нову роботу на вищу зарплату, ніж нинішня (чи попередня для фахівців, які зараз не працюють).
65% тих, хто працевлаштувався у 2022 році, отримали вищу зарплату, якщо порівнювати з попередньою.
Ті, хто ще в пошуку, менш оптимістичні: на вищу зарплату розраховують 44% фахівців в Україні та 56% — за кордоном. Серед них помітно більше тих, хто готовий перейти на нове місце без підвищення зарплати (35% в Україні та 25% — за кордоном). Більш ніж половина тих, хто працює в компанії або фрилансить і шукає нову роботу, теж розраховують на вищу оплату.
Понад 60% фахівців в Україні, які вважають, що ситуація в українському ІТ не буде погіршуватися, очікують на вищу зарплату на новому місці проти 50% серед тих, хто думає, що буде гірше.
За кордоном цей зв’язок слабший: тільки ті, хто вважає, що ситуація з українським ІТ сильно погіршиться, частіше згодні на нову роботу без підвищення зарплати.
Найчастіше розраховують на вищу зарплату фахівці рівня Middle (66% в Україні й 67% за кордоном). Інтерни та джуни частіше за інших готові працювати за нижчу зарплату або за будь-яку запропоновану.
Серед фахівців різних спеціалізацій в Україні РМ частіше за інших готові піти на роботу з меншою зарплатою (23% серед РМ проти 11% загалом). За кордоном дещо нижчі вимоги до компенсацій мають тестувальники та РМ: 34% QA і 27% РМ погодилися б на поточну суму.
Протягом останнього року айтівці в Україні активно подавалися на вакансії:
В Україні найрідше самостійно подаються сеньйори (24% не відреагували на жодну вакансію), за кордоном — ліди (27%). Також рідше за інших самостійно відгукуються на вакансії DevOps (38% пошукачів не подалися на жодну вакансію) і розробники (близько 20%).
Фахівці з Data Science / ML / AI, підтримки, маркетингу та продажів, аналітики, HR/рекрутери рідко могли знайти нову роботу, не відгукуючись на вакансії, проте їм вистачало податися на невелику кількість пропозицій, щоб знайти нову роботу. Близько 40% цих спеціалістів подавалися на 1-10 вакансій.
Тестувальники, РМ і дизайнери відгукувалися на найбільшу кількість вакансій: понад 40% з тих, хто шукає роботу, подалися на більш ніж 20 вакансій.
Менш досвідченим фахівцям доводиться подаватися на більшу кількість позицій: в Україні 44% пошукачів рівня джуніор відіслали резюме на більш ніж 20 вакансій, водночас серед мідлів таких 32%, серед сеньйорів — 17%.
Також активно відгукуються на вакансії ті фахівці, які втратили роботу: 46% таких пошукачів в Україні та 51% за кордоном подалися на більш ніж 20 вакансій. Айтівці, які працюють, але шукають кращу роботу переважно менш активні: близько 40% з них або нікуди не подавалися або на 1–5 вакансій.
Айтівці за кордоном в середньому відгукувалися на більше вакансій: 34% з них подалися на 20 позицій чи більше проти 29% пошукачів в Україні.
Найкращою стратегією пошуку нової роботи айтівці вважають відкриття чи активацію профілю на професійних сервісах (Djinni, LinkedIn та інших) — так зробили 82% тих, хто шукав роботу. 62% активно переглядали вакансії та відгукувалися на них, 54% — проходили додаткове навчання і покращували свої професійні навички.
Близько третини пошукачів зверталися до друзів і знайомих (34%), а також до рекрутерів і в компанії (29%). Частіше так робили фахівці, які шукали нову роботу через втрату попередньої, інтерни та джуни, а ще тестувальники, РМ, HR і рекрутери, дизайнери, фахівці з продажів, яким протягом останнього року було важче знайти місце. 33% пошукачів поліпшували свою англійську — найчастіше інтерни та джуни, а також HR і рекрутери, дизайнери.
Якщо айтівці тривалий час не можуть знайти роботу, вони вважають найкращим шляхом проходити додаткове навчання та підвищувати свої професійні навички (61%), зменшити зарплаті очікування (52%) і активно відгукуватися на вакансії (49%).
На зменшення зарплати згодні більш ніж половина фахівців рівня Middle+. Серед інтернів і джунів погодилися б близько третини тих, хто шукає роботу. Водночас приблизно половина з них готові змінити ІТ на іншу сферу, якщо довго не зможуть працевлаштуватися.
65% опитаних айтівців (окрім фахівців, які шукають першу роботу в ІТ) відзначили, що рекрутери стали контактувати з ними рідше.
Найбільше відчули скорочення кількості запитів досвідчені фахівці рівня Middle, Senior та Lead: близько 40% відзначили, що рекрутери стали контактувати з ними набагато рідше. Серед фахівців різних спеціалізацій найсильніше зменшилась кількість контактів з тестувальниками — 57% в Україні й 47% за кордоном отримують запити від рекрутерів набагато рідше, ніж до війни. 44% HR і рекрутерів, які виїхали за кордон, теж відзначили різке зменшення контактів.
Втім, зменшення частоти контактів з боку рекрутерів не означає, що вони зникли. Близько 80% айтівців і в Україні, і за кордоном, відзначили, що після початку повномасштабної війни рекрутери зверталися до них.
За кордоном рекрутери пишуть українським айтівцям дещо частіше, ніж в Україні: 46% фахівців за кордоном і 37% в Україні відзначили, що рекрутери контактують з ними кілька разів на місяць.
Найчастіше рекрутери виходять на зв’язок з фахівцями рівня Senior+. В Україні найчастіше шукають контакти з DevOps/SRE, спеціалістами з Data Science / ML / AI та фахівцями з продажів: більш ніж половина з них спілкуються з рекрутерами принаймні раз на місяць. За кордоном найчастіше шукають DevOps/SRE, розробників, спеціалістів з Data Science / ML / AI та аналітиків — понад 90% отримували пропозиції від рекрутерів протягом останнього року.
Близько половини фахівців, які змогли порівняти пропозиції рекрутерів до початку повномасштабного вторгнення та після нього, як в Україні, так і за кордоном, вважають, що пропозиції від рекрутерів стали гіршими через війну, ще близько половини — що вони не змінилися.
Найчастіше погіршення умов у пропозиціях від рекрутерів в Україні помітили тестувальники та джуни (58% вважають їх гіршими, ніж до війни), за кордоном — DevOps / SRE (59%).
Швейцарська компанія з кібербезпеки Prodaft запустила ініціативу під назвою «Продай своє джерело», в рамках якої…
Презентовано JRuby 10 — останню версію реалізації мови програмування Ruby на основі JVM. Вона має…
Компанія Ілона Маска xAI презентувала новий онлайн-інструмент під назвою Grok Studio. Він призначений для редагування…
В освітній платформі «Мрія» планують впровадити генератор тестів на основі штучного інтелекту. Про це в…
OpenAI працює над власною X-подібною соціальною мережею, згідно з кількома джерелами, знайомими з цим питанням,…
Команда Unit 42 з Palo Alto Networks помітила чергову активність хакерської групи з КНДР, яка…
