Станом на зараз близько 85% айтівців повністю чи переважно працюють віддалено, а 8% встигають працювати на кількох роботах.
Про це йдеться у літньому зарплатному опитуванні DOU.
Найцікавіші тенденції за останній рік:
● Зрівнялася кількість айтівців в продукті та аутсорсі: їх по 40%;
● Попри війну 66% фахівців заробляють більше, ніж витрачають;
●● 85% айтівців повністю чи переважно працюють віддалено;
● 4% фахівців становлять ті, хто зміг «зайти в ІТ» протягом останнього року;
● як і рік тому, 81% айтівців регулярно переказують гроші на ЗСУ, хоча середній донат зменшився з $270 до $190 на місяць.
У цьогорічному опитуванні взяли участь 12 746 айтівців усіх тайтлів і спеціалізацій, які нині перебувають в Україні, і 1313 тих, які переїхали за кордон через війну, проте планують повернутися. А про 847 фахівців, які виїхали і найімовірніше вже не повернуться, ми зробимо окремий матеріал.
Демографія
Медіанний вік фахівців, як і раніше, становить 29 років.
Понад 80% українських айтівців — це люди до 35 років. ІТ-фахівці, яким за 40, взагалі рідкість: їх всього 5%.
Наймолодші фахівці працюють у Data Science / ML / AI / Data Engineering, Security, EPR/CRM, Customer Success і продажах — їхній медіанний вік 27 років. Найстарші — фахівці з DBA (медіана 38 років), CTO / Director of Engineering (34), DevOps/SRE, сисадміни і техписьменники (32).
Майже три чверті айтівців чоловіки (їх 74%). Проте кількість жінок в ІТ зростає: за рік їх частка збільшилась з 23% до 26%.
Жінок стало більше майже в усіх спеціалізаціях, навіть у таких традиційно «чоловічих», як розробка і DevOps. З 7% до 9% зросла частка жінок серед СТО і Director of Engineering (так тримати, дівчата!).
Попри поширену думку, що жінки в ІТ переважно обіймають нетехнічні посади, 66% з них — це технічні фахівці. Найбільше серед жінок тестувальниць (29%) і розробниць (17%).
Серед нетехнічних фахівців жінки становлять більшість — 67%. Майже повністю з жінок складається HR/рекрутинг/Learning and Development (їх 90% у цій спеціалізації). Більш ніж половина жінок у Customer Success (73%), серед технічних письменників (69%), у маркетингу та PR (63%), продажах (62%) і дизайні (52%).
Є різниця між чоловіками та жінками в тайтлах і досвіді. Чоловіки набагато частіше мають рівень Senior чи вище (44% проти 26% серед жінок). Майже половина чоловіків (48%) мають понад п’ять років досвіду в ІТ, а серед жінок такий досвід мають 28%.
Айтівці — міські жителі. 83% фахівців живуть у великих містах; 36% у Києві, 18% у Львові. В інших містах-мільйонниках ІТ-спільноти набагато менші: 6% живуть у Дніпрі, 4% в Одесі, 3% у Харкові.
10% респондентів живуть за кордоном, але планують повернутися в Україну. 35% з них — у Польщі, далі — Іспанія (6%), Німеччина та Португалія (по 5%). Велику частку тих, хто за кордоном, становлять досвідчені фахівці: 50% мають рівень Senior чи вище, а 53% працюють в ІТ понад п’ять років.
Значних переміщень айтівців між містами та країнами, як у 2022 році, вже немає. Айтівці потроху повертаються в Україну з-за кордону: за останні пів року з 13% до 10% зменшилась частка тих, хто за кордоном, але планує повернутися. Повертаються переважно в Київ: якщо в грудні 2022 року тут жили 33% українських айтівців, то влітку 2023 року — 36%.
Хоча ІТ це галузь з молодими співробітниками, знайти вільного ІТ-фахівця чи фахівчиню для стосунків непросто: тільки 21% українських айтівців наразі вільні, а майже половина (42%) — офіційно одружені.
З року в рік вільних айтівців стає все менше: у 2019 році їх було 28%, торік — 23%, тож якщо ви плануєте створити пару з ІТ-фахівцем чи фахівчинею, варто поспішити. Найкраще шукати партнера чи партнерку ще в університеті: серед фахівців до 25 років вільні 37%, а одружені лише 9%. Після 25 років кількість фахівців, в яких ще немає стосунків, стрімко падає: серед тих, кому 25-29 років, їх лише 22%.
Шлюби в айтівців надзвичайно міцні: розлучених лише 2%.
27% айтівців мають дітей. Найчастіше їх заводять після 30. До 30 років лише 6% айтівців мають дітей, а після 30 вже 48% мають хоча б одну дитину.
86% айтівців, які відповіли на запитання «Портрета» цього року, це технічні фахівці. Майже половина з них розробники (їх 47%). Ще 20% — тестувальники. На третьому місці — РМ (їх 6%).
Серед нетехнічних посад в ІТ найпоширенішими є HR/рекрутинг / Learning and Development (це 5% всіх фахівців в ІТ), дизайнери і художники (4%).
Досить поширеним явищем є зміна спеціалізації. Хоча 62% айтівців працюють за тим же напрямом, що й на початку кар’єри, 35% змінювали його. І лише 3% фахівців прийшли в ІТ з інших сфер.
Найчастіше змінюють напрям роботи CTO/Director of Engineering і DevOps/SRE (70% з них раніше працювали за іншим ІТ-напрямом), РМ (61%), геймдизайнери та фахівці з безпеки (по 54%). З інших сфер в ІТ приходять переважно нетехнічні фахівці: 20% маркетологів і 17% HR/рекрутерів/фахівців з навчання та розвитку до ІТ працювали в інших сферах.
70% айтівців мають менше ніж п’ять років досвіду у нинішній спеціалізації.
Найбільше досвіду мають фахівці з DBA — 65% з них працюють більше як п’ять років за своєю спеціалізацією, сисадміни (46%), розробники та фахівці з ERP/CRM (36%).
Розподіл фахівців за тайтлами залишився незмінним за рік. Найчастіше це Middle (36%) або Senior (26%). Керівником стати важче, ніж сеньйором — тільки 14% мають рівень Lead/Head/Architect.
Отримання нового тайтлу в ІТ тісно пов’язане з досвідом фахівця: інтерни переважно мають менше ніж рік досвіду у спеціалізації, джуніори — 1-2 роки, мідли — 3-5 років, сеньйори — від 3 років. Стати техлідом чи архітектором одразу після ІТ-курсів не вийде: доведеться пропрацювати п’ять років чи більше.
Попри постійні дебати щодо того, чи потрібна вища освіта ІТ-фахівцю, 88% айтівців усе ж її здобули (дехто — навіть кілька ВО чи науковий ступінь), ще 4% вчаться у виші та ще 4% його кинули.
Найрозумніші — фахівці з Data Science/AI/ML/Data Engineering: 5% з них мають науковий ступінь. На другому місці РМ та аналітики — серед них науковців по 3%.
Проте університетом навчання айтівців не обмежується: 79% намагаються підвищувати свою кваліфікацію і після нього. Найпопулярніший спосіб це зробити — проходити онлайн чи офлайн курси і тренінги (ними користуються 60% респондентів).
Читання професійної літератури поступово втрачає популярність: нині за допомогою книжок підвищують свою кваліфікацію 45% айтівців, а 2019 року їх було 67%. Також зменшується відвідуваність профільних ІТ-подій: якщо до ковіду та повномасштабного вторгнення 34% фахівців брали участь у конференціях і зустрічах, то нині лише 15%.
Дуже по-різному ставляться до самонавчання люди різних тайтлів. Найбільш зайняті щоденними справами фахівці від мідлів до лідів: вони рідше мають час на самоосвіту, проходять додаткове навчання чи відвідують профільні події.
Керівники, архітектори, СТО і Directors of Engineering переважно знаходять час, щоб бути в курсі останніх тенденцій галузі: 30% бувають на конференціях та інших подіях, 65% читають книжки, а 67% ще й встигають проходити курси і тренінги.
Джуни та інтерни теж додатково навчаються і найчастіше для цього відвідують курси і тренінги (67%). 22% інтернів бувають на різних подіях, зустрічах і конференціях.
Нетехнічні фахівці та фахівці, які прийшли в ІТ з інших сфер, теж прагнуть нових знань: 68% з них навчалися на курсах, а 25% люблять відвідувати конференції, зустрічі та інші профільні події.
Рівень англійської в українських айтівців поступово зростає: якщо 2019 року 47% знали її на хорошому рівні (Upper-Intermediate чи Advanced), то нині їх 55%.
Найкраще знають англійську фахівці, які постійно спілкуються із замовниками та клієнтами (керівники бізнесу, РМ, фахівці з продажів, маркетингу та підтримки), а також техписьменники, аналітики та спеціалісти з Data Science.
Робота в ІТ спонукає до вивчення англійської: якщо серед айтівців з досвідом до року тільки 42% знають її на хорошому рівні (Upper-Intermediate чи Advanced), то серед тих, хто в ІТ 10 чи більше років — уже 64%.
84% айтівців задоволені нинішнім рівнем доходу. Простежується лінійна залежність: що вищий дохід — то більше ним задоволені (роботодавці, візьміть до уваги).
$500 — важлива межа в сприйнятті своєї зарплати айтівцями. Менше як $500 сприймається як «мало» — 62% тих, хто заробляє менше як $500, не задоволені своїм доходом. А більше як $500 — це вже непогано: серед тих, хто заробляє від $500 до $1000, 63% вже радше чи повністю задоволені її розміром.
Межею, після якої починається «багато», 2023 року є $6000. З цього рівня понад половина фахівців, які його досягли, повністю ним задоволені.
Водночас немає межі, за якою починається абсолютна задоволеність доходом. Серед респондентів, які заробляють більш як $6000, 38% скоріше, але не повністю, задоволені своїм заробітком. Навіть $10 000 не завжди задовольняє фахівців: 28% тих, хто має такий дохід, задоволені ним не повністю.
Важливим фактором, який впливає на сприйняття свого заробітку як хорошого, є досвід фахівця. Якщо зарплата понад $5000 переважно задовольняє усіх, незалежно від досвіду, то нижчими зарплатами досвідчені фахівці, як правило, задоволені не так сильно, як їх менш досвідчені колеги.
Роботодавці можуть бути спокійні: більшість українських айтівців всю свою увагу і натхнення присвячують лише одній роботі. Додаткові роботи чи проєкти, як оплачувані, так і на волонтерських засадах, мають тільки 23% айтівців.
Найчастіше це пет-проєкти, які є в 11% айтівців. Вони стали менш популярні, якщо порівнювати з 2019 роком, коли їх мали 17% айтівців. Пет-проєкт — це здебільшого заняття для душі, а не для заробітку, бо тільки 18% з них приносять своїм власникам гроші. Найчастіше такі проєкти мають геймдизайнери (21%), СТО/Director of Engineering (20%), розробники (17%), фахівці з Data Science/AI/ML (14%).
Встигають працювати на кількох роботах (фул-, парт-тайм чи фриланс) 8% респондентів. DevOps / SRE фахівці краще за інших вміють поєднувати кілька робіт: 17% з них мають додаткову зайнятість.
Фінансове становище айтівців дещо погіршилося через війну: цього року 66% фахівців заробляють більше, ніж витрачають, проти 71% рік тому. Ще 27% витрачають весь дохід і лише 7% витрачають більше, ніж заробили.
Негативний баланс доходів і витрат переважно мають ті, хто заробляє менше ніж $1000 на місяць. Доходу від $1000 на місяць здебільшого вистачає для покриття необхідних витрат. Лише 4% тих, чий заробіток перевищує $1000 на місяць, витрачають більше, ніж заробляють (серед тих, хто заробляє менше як $1000, таких 21%). Більшість фахівців, починаючи з доходу від $1000, навіть можуть заощаджувати.
Проте ідеальної суми, якої б вистачило на все, нам визначити не вдалося. Навіть серед фахівців з доходом від $10 000 на місяць 3% витрачають більше, ніж заробляють.
З можливістю заощаджувати частину заробітку тісно пов’язана задоволеність своїм доходом. 92% тих, в кого залишаються гроші в кінці місяця, повністю чи радше задоволені своїм доходом проти 74% серед тих, хто витрачає все зароблене, і 46% серед тих, хто заробляє менше, ніж витрачає.
Читайте також:
Скільки потрібно працювати айтівцям на зарплату в $5000: статистика за категоріями
Експерти назвали IT-спеціальності з найбільш зростаючими зарплатами в 2023 році
Резиденти Дія.City сплатили до бюджету понад 8 млрд грн податків в І кварталі 2025 року.…
У Китаї закликають офісних працівників не працювати надто багато — держава сподівається, що вільний час…
Експерти звертають увагу на тривожну тенденцію: люди все частіше використовують ChatGPT, щоб визначити місцезнаходження, зображене…
Компанія JetBrains випустила нову версію мультимовного середовища розробки IntelliJ IDEA 2025.1. Оновлена IDE отримала численні…
Платформа обміну миттєвими повідомленнями Discord впроваджує функцію перевірки віку за допомогою сканування обличчя. Зараз вона…
Wikipedia намагається захистити себе від тисяч різноманітних ботів-скрейперів, які сканують дані цієї платформи для навчання…