Чому стати продакт-менеджером — погана ідея

Блогер та розробник Джозеф Круз розповів про підводні камені роботи продакт-менеджера та те, з чим доведеться зіштовхнутися кандидатам на цю посаду.

Пропонуємо вам переклад його його авторського блогу від нашої редакції. Далі — слово автору.

Продакт-менеджер — енергоємна професія. Постійні переговори, зміни продукту та відсутність стовідсоткової впевненості в результаті. Але це не привід відмовлятися від роботи, до всього можна підготуватися. Ми склали список перешкод і типових «проблем», щоб ви знали, чого очікувати від цієї сфери.

Потрібно багато спілкуватися

Умовно кажучи, виконавець може дозволити собі не спілкуватися ні з ким і просто працювати, але продукт цього не може. Він відповідає за процес розробки продукту. Тому він повинен знайти спільну мову з бізнес-підрозділом і технічною командою. І рівномірно розподілити творчі та рутинні завдання.

Крім того, продукт-менеджер повинен виходити з потреб кінцевого користувача. Якщо ви не розумієте, навіщо і для кого ви робите продукт, і боїтеся спілкуватися з його цільовою аудиторією, вам буде нелегко в цій професії.

Щоб зрозуміти, як продукт буде працювати «в полі», потрібні глибокі інтерв’ю та бесіди з користувачами.

Конфлікти виникатимуть регулярно.

Наприклад, коли не вистачає ресурсів або коли зацікавлені сторони мають різні інтереси. Припустимо, маркетинговому відділу потрібно випустити продукт або функцію до певної події.

Розробники розуміють, що не встигнуть до терміну. Продукту потрібно вирішити, що важливіше: випустити продукт до події, бо це дешевше приверне нових користувачів (адже вартість залучення клієнтів теж важлива), чи відкласти випуск, але показати продукт без багів.

Я раджу витратити додатковий час і детальніше вивчити ситуацію. Так, є правило — швидше зайняти ринок, а потім розібратися. Але є велика ймовірність випустити щось неякісне.

Якщо всі команди ображені одна на одну, продакт, як лідер, примирить їх.

Вам доведеться постійно приймати рішення

Проекти реалізуються з обмеженими ресурсами: або не вистачає розробників, або терміни стислі, або бюджет невеликий. Продакт повинен знайти способи досягти найкращого результату в даних умовах.

Наприклад, мені потрібно було збільшити конверсію з 18% до 25+% від користувачів, які завантажили додаток, до зареєстрованих користувачів протягом 14 днів. Було б складно змінити щось серйозне в робочій версії продукту.

Я висунув гіпотезу, що можна приховати некритичну форму для заповнення під час реєстрації, і показник зросте. Так і сталося. Це зайняло мінімум часу і ресурсів.

Головне — розуміти, як розставити пріоритети. У цьому допомагають фреймворки. Наприклад, я використовую методологію MoSCoW (Must have, Should have, Could have, Won’t have), щоб визначити, що має бути в продукті, що бажано, а що не повинно бути.

А також адаптуватися до нових умов

Це можуть бути зовнішні фактори: зміни на ринку, вихід конкурентів, падіння популярності іноземних сервісів. А також внутрішні: зміна напрямку діяльності, зміна зацікавлених сторін, зміни в команді, злиття та поглинання команд і компаній.

Тому потрібно постійно адаптувати продукт і роботу команди до мінливих реалій.

Повністю віддатися процесу не вийде

Уміння аналізувати великі обсяги внутрішніх і зовнішніх даних — важлива навичка для продуктового менеджера. Однак вона буде дійсно корисною, тільки якщо фахівець розуміє, який результат принесе цей аналіз.

Буває, що продукт застрягає на етапі дослідження: користувач безкінечно шукає інформацію, впевнений, що таким чином він обов’язково захистить себе і продукт від ризиків. Але це тільки шкодить результату: терміни «йдуть», а половина інформації виявляється взагалі марною.

В середньому, на аналіз показників і проведення досліджень бажано витрачати один робочий день на тиждень.

Ви повинні бути готові до вигорання

Менеджер витрачає багато часу і сил на проект, постійно приймає рішення і несе відповідальність за все. Але продукт може не злетіти і показати неправильні результати. Тоді ви здаєтеся, з’являється невпевненість у своїх силах.

Я був готовий до цього, тому що заздалегідь пройшов два курси і підтягнув свої soft skills та навички продажів. Але спочатку я все одно ловив себе на думці, що зустрічі та постійні пояснення технічного завдання, яке я склав досить чітко, дратують мене. Потім я просто навчився розслаблятися і змінювати обстановку.

Важливо працювати над балансом між роботою та особистим життям і заповнювати вільний час улюбленими хобі. Інакше в довгостроковій перспективі настане вигорання. Я знаю продукти, які залишили професію, бо втратили здоров’я та мотивацію від постійного стресу.

Ви можете хоча б поговорити з колегами з продукту в спільноті. Поскаржитися, сказати, як все втомило. Це допомагає розвантажити мозок.

Бюрократія

Ви повинні постійно звертатися до керівників і подавати запити, особливо якщо продукт пов’язаний з державними органами. Інакше не вдасться скоординувати ресурси.

Під час розробки продукту бюрократія майже відсутня. Але коли ви презентуєте проект і виводите його на комерційний ринок, вам неминуче доведеться стикнутися з координацією процесів і укладанням договорів. Цей шлях потрібно пройти з гідністю! Головне — передбачити більше часу, ніж ви очікуєте.

На ринку не завжди є «ідеальні» вакансії.

На курсах можуть хвалити роботу, говорити, що ви будете керувати цілим продуктом, створювати нові галузі та змінювати існуючі. Але на ринку все частіше все прозаїчніше, і є вакансії, де потрібно відповідати лише за частину продукту, за одну функцію.

Продукт-менеджери потрібні не тільки в ІТ, але й в інших сферах. Якщо ви хочете працювати саме з технологіями, все одно доведеться шукати відповідну вакансію.

Отже, що важливо знати перед тим, як стати продуктом?

• Вам потрібно багато спілкуватися: зі своєю командою, з іншими командами, з клієнтами. Інакше у продукту виникнуть проблеми.
• Вам завжди доведеться мати справу з бюрократією: контрактами, запитами, заявами тощо.
• Не факт, що ви відразу зможете взятися за продукт, який переверне ринок.
• Вигорання — це не міф. Вам потрібно буде оновлювати програмне забезпечення та дбати про баланс між роботою та особистим життям.