Гірка правда про фрілансерів, яку я не розумів, коли сам був фрілансером

У мене було фрілансерське життя, про яке тільки можна мріяти:

• Я не воював за замовлення на біржах і працював у верхньому ціновому сегменті;
• У своїй мікроніші мав популярний блог і гарну репутацію
• Завдяки цьому побудував партнерку, де зареєструвалось 300+ партнерів і звідти йшли постійні замовлення.

Тобто, це не текст ображеного фрілансера, в якого просто не вийшло.

Коли обговорюють мінуси фріланса, то часто говорять за очевидні речі:

• Коли фрілансер хворіє і не працює — втрачає дохід;
• Часто працює більше годин, ніж найманий працівник, а отримує на рівні;
• Деколи живе від замовлення до замовлення.

На цих пунктах зупинятись не буду. Це зрозуміло.

А от що мені було не зовсім зрозуміло, так це те, що після декількох років фрілансу ти просто зупиняєшся в розвитку і деградуєш. Це непомітно зсередини.

Чому так?

Бо в здоровому глузді фрілансерів не пускають до крутих і важливих проектів. Бізнесу потрібна прогнозованість, можливість масштабуватись, широка експертиза.

• Фрілансер — це не прогнозовано, бо він всього один.
• Фрілансер не може дати х10 ресурсу за потреби, бо він має тільки свій час.
• Фрілансер обмежений експертизою однієї людини (а не компанії).

Йдемо далі. З ким зазвичай працює фрілансер? З замовником, який хоче сильно зекономити і готовий терпіти всі ризики. Часто рівень цих замовників втікає недалеко від рівня самого фрілансера.

Тобто, це — простір, в якому спеціаліст отримує завдання низького рівня і пріоритетності, спілкується з замовниками, для яких важливіше зекономити, ніж отримати якісний результат. І отримує за це кошти, які не дозволяють інвестувати в дороге навчання.

Чи можна розвиватись в такому просторі? Чи легко це робити?

Роки фрілансу протікають весело і незабутньо: як людська багатоніжка, я одночасно спілкувався з клієнтами, робив замовлення, гасив власні пожежі і десь між цим всім ще умудрявся жити.

Але порівнюючи з тим, що є зараз, той час відчувається, як дещо втрачений. На жаль.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.