Привіт! У цій статті я розкажу про те, як можна пройти шлях від програміста до директора, який координує операційну діяльність локації на 300+ працівників. Радо ділюся своїм досвідом та сподіваюся, що він стане вам у нагоді.
Я родом із Кривого Рогу. Так сталося, що першим місцем роботи відразу стало IT. В 2010-му після закінчення ВНЗ в Дніпрі і проходження практики я пішов на роботу в якості Junior-спеціаліста у компанію, в якій виконували проєкт для «Приватбанку».
Це була технічна міграція сховища даних із залученням декількох підрядників. Ідея була амбітна, але проєкт тривав недовго — за півроку його закрили через брак фінансування. На той час я взагалі не мав уявлення про те, які компанії представлені на ринку, і як може виглядати кар’єрний шлях. Рівень компенсації був невеликий — $400, але достатній для задоволення базових потреб на той час. Якщо порівняти з сьогоденням, то це навіть більше, ніж отримували випускники ІТ-курсів на вході.
Наступного масштабного проєкту всередині компанії не було, тож доводилось долучатись до невеликих задач. Різноманіття завдань і необхідність швидко переключатись між ними дали можливість почати тренувати в собі адаптивність до нових умов. Суттєвим мінусом була відсутність практики англійської мови — звичайно, вона використовувалась на рівні ознайомлення з технічною документацією, проте це був дуже базовий рівень. Приблизно через рік мені стала зрозуміла необхідність рухатись далі і готуватись до зміни місця роботи.
Почав самостійно опановувати наявні технічні матеріали, готуватись до проходження співбесід і, що важливо — ходити на інтерв’ю. Цей досвід був неуспішним і дещо несподіваним.
Я усвідомив, що глибина технічних знань (hard skills) не завжди гарантує успіх, якщо не підкріплена комунікативними навичками, вмінням вести себе у стресовій ситуації інтерв’ю (soft skills).
На той час я переоцінив себе. В мене було п’ять невдалих співбесід, але я не зупинявся. Під час співбесід іноді траплялись дивні питання, які не мали відношення до навичок девелопера рівня junior+/middle-. Наприклад, досить відоме про «продай мені цю ручку» або недоречні питання про сімейний стан.
Нема точної кількості співбесід, які треба пройти сучасному новачку або мідлу, щоб відчувати себе впевнено, адже це залежить від декількох факторів:
З будь-яких неуспішних співбесід завжди варто робити висновки. Якщо йти цим шляхом і проходити більшу кількість спроб, є шанс покращуватись кожного разу і, врешті-решт, успішно досягти поставленої мети.
Через деякий час пошуків у мене з’явилась пропозиція від однієї з найбільших на той час ІТ-компаній в Україні попрацювати на іноземного замовника. Після декількох етапів співбесід я отримав свій перший формальний офер, однією з умов була обов’язкова релокація до Києва, адже тоді про віддалену роботу ще не йшлося. Тоді я почав працювати як junior ETL (extract, transform and load) Developer також для банку, але іноземного.
Сім’ї в мене тоді не було, я зняв квартиру та почав нове життя у великому місті. Враховуючи переїзд та незвичне робоче оточення, адаптація проходила складно — давалася взнаки відсутність розмовної практики англійською, тому я паралельно пішов на внутрішні курси.
Зазвичай програмістам з невеликим досвідом роботи достатньо володіти англійською на рівні В1 для роботи з документацією та спілкування з клієнтами на базовому рівні. Проте цей рівень треба покращувати, особливо, якщо є наміри претендувати на посади більш високого рівня, що передбачають інтенсивну комунікацію із замовником.
Коли я приєднався до проєкту, в ньому сумарно працювало 30 людей, але за три роки там було вже 200+ фахівців. Коли компанія інтенсивне росте, з’являється можливість прискореного підвищення професійного рівня: почавши з junior dev і дійшовши до senior за три роки, в мене з’явились можливості спробувати себе на leadership-ролях — спочатку в якості лідера команди, а дещо пізніше — як проєктного координатора.
Підвищення збіглося з народженням першої дитини, і в мене вже не було можливості доробляти роботу за колегами вечорами. Довелося навчитися делегувати.
На таких посадах team lead починаєш усвідомлювати не тільки свою особисту відповідальність за певні задачі, але і за результати роботи команди:
Саме так відбувається прокачування менеджерських навичок.
Для успішного руху має збігтися комбінація факторів:
Для мене всі вищезгадані фактори співпали, що й дозволило дорости до позиції Senior Project Manager / Head of Delivery за сім років.
Цей шлях був цікавим, не завжди простим і сповнений викликів: вдалось попрацювати як з командами різного розміру, так і замовниками з багатьох країн.
Я доріс до Head of Delivery за сім років
Взагалі траплялись і не дуже вдалі проєкти: в одному з таких доводилось мати справу із конфліктними менеджерами з боку замовника, які максимально упереджено ставились до результатів роботи команди, незважаючи на її якість і відповідність технічним вимогам.
В тому випадку їм було вигідно звинувачувати нас, як підрядника, у певних прорахунках зі свого боку, аби прикрити фактичну бездіяльність власних співробітників. В таких умовах було неможливо працювати довго і люди почали частіше випадати на лікарняні. Проєкт тривав майже дев’ять місяців. Нам вдалось досягти, щоб проєкт передали іншим менеджерам з боку замовника. Вони попросили майже повністю його переробити через велику кількість прорахунків, допущену попередниками.
Незважаючи на лідерство на ринку, 70% обігу мого роботодавця залежало від двох клієнтів, під завдання яких набиралися команди.
Наприклад, на піку роботи могло бути 2500 зайнятих спеціалістів, а у фіналі залишалося 300 осіб. Один з замовників вже вирішив позбутись підрядника, згортаючи проєкти один за одним, тому фактичне звільнення було лише питанням часу. В самій компанії не могли запропонувати альтернативних можливостей всередині, і не були готові притримати людей довше до моменту, коли знайдуться нові проєкти.
Такі ситуації можуть періодично виникати у B2B-бізнесі. Раджу і новачкам, і досвідченим спеціалістам уточнювати заздалегідь (ще на етапі прийому на роботу) про будь-які можливі сценарії. Особливо це актуально в умовах воєнного стану, коли ринок змінюється.
На початку 2019 року настав час подумати про зміну компанії ще раз. Врешті-решт я приєднався до EPAM як Project Manager цікавого внутрішнього стартапу, до реалізації якого були залучені фахівці з України та Швейцарії. Згодом перейшов працювати на проєкт технічної міграції з on-premise в сloud для одного із зовнішніх клієнтів.
Перспективи розвитку виглядали непогано, проте були дещо скориговані пандемією COVID-19. Саме в цей час EPAM запустив програму Anywhere — модель співпраці для розробників з будь-якої точки земної кулі, яка дозволяє працювати погодинно.
Концепція програми дозволила заздалегідь підготуватись до впровадження більш гнучких умов співпраці (наприклад, part-time), які були навіть ближче до класичного freelance і, відповідно, допомогли зацікавити людей, яких не влаштовувала стандартна модель офісної роботи.
Вже в 2020-му в EPAM з’явились плани по розширенню присутності у нових регіонах, одним з яких став південь (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Я став частиною старту бізнесу у нових містах «з нуля». Така активності демонструє, як виглядає матрична структура організації компанії: з одного боку я працював з командами над проєктами в Києві та Вінниці, а з іншого — брав участь у становленні південного регіону.
Таким чином до звичної роботи в Delivery як Project Manager, додалось багато нових обов’язків в якості Operational Manager: спочатку розподіл був 80% часу на проєкт і 20% на новий регіон, проте десь за півроку співвідношення змінилось в іншу сторону.
Робота з регіоном передбачає:
Основними викликами в цій роботі була відсутність злагоджених процесів на початкових етапах, брак досвіду в рекрутингу людей, з якими ти не працюєш в одному проєкті, проте маєш допомагати з адаптацією, розвитком та переходом між проєктами. Звичайно, при швидкому і масовому зростанні траплялись випадки коли колеги не проходили випробувальний термін, тому доводилось ухвалювати нелегкі рішення і припиняти співпрацю з ними.
За півтора роки роботи ми залучили понад 300 нових талантів з півдня України, створивши одну з найбільш динамічно розвинутих локацій всередині компанії у довоєнний період. Паралельно з цим вдавалося розвивати Delivery-напрямок і збільшити розмір проєктної команди майже втричі завдяки налаштованим процесам формування нових команд.
Завдяки результатам у Delivery, хорошим темпам зростання компанії у новій локації, мене рекомендували на посаду Director, Software Engineering.
В EPAM всі процеси переходів між рівнями давно стандартизовані. Для підтвердження набуття наступного рівня необхідно пройти процедуру оцінювання (assessment), де заздалегідь сформований комітет експертів з різних країн уважно аналізує всі досягнення і ухвалює рішення щодо подальших кроків.
Стандартизація процесів, посад і рівнів забезпечує додаткову прозорість з точки зору послідовності кроків для подальшого зростання, альтернативних варіантів розвитку — скажімо, коли людина хоче перейти від Project Management до Solution Architecture.
Маючи попередній досвід у компаніях, де посади могли створюватись під конкретних людей, промоушн відбувався непрозоро і не завжди у відповідності до реальних досягнень, я бачу очевидні плюси в такому підході, адже він дозволяє навіть менеджеру початкового рівня мати відповіді на базові питання.
Пройшовши всі кроки, мені і вдалось отримати підтвердження рівня, аби вже формально мати змогу обійняти нову для себе позицію.
Вже з позиції менеджера можу сказати, що за моїми власними спостереженнями, приблизно 40% фахівців влаштовує їхній рівень. Вони не хочуть рости, але бажають отримувати більше грошей.
60% айтівців готові розвиватися, половина з них — у своєму професіональному напрямку, інші як Team Lead. Та десь приблизно 20% з усіх фахівців мають достатньо навичок, які дозволяють їм бути менеджерами та керувати проєктами.
Універсальними факторами успіху, які допомагають, я б назвав:
Перехід на наступний рівень варто розглядати не тільки як кредит довіри або визнання фактичних досягнень, але і як мотивуючий фактор рухатись далі — досягнувши однієї вершини і взявши трохи часу на перепочинок, треба намагатись сформулювати наступні орієнтири. Успіхів!
Днями я завзято нила про щось ChatGPT (експериментую між сеансами з живим терапевтом). І от…
«Крутіть колесо, щоб отримати знижку до 50%!» «Натисніть тут, щоб відкрити таємничу пропозицію!» «Зареєструйтесь зараз,…
Дуже хочеться робити якісь десктопні апки. Сумую за часами коли всі програми були offline-first, і…
Надсилаючи криптовалюту, багато новачків ставлять запитання: як працюють комісії та чому вони відрізняються в різних…
Нова афера набирає обертів — ось детальний розбір того, як фальшиві потенційні роботодавці намагаються вкрасти…
Соцмережа з можливістю вбудовувати повноцінні додатки прямо в пости — звучить як фантастика, але Farcaster…