Woman scrubbing the floor (OLVI008_OU120_F)
Коли я ще був студентом, то підробляв на різних поденних роботах. Одною з них був підробіток на шоколадній фабриці. Треба було помити цех. І мені дали ще одного студента в напарники.
В цеху було гучно, тому спілкуватися було складно, але якимось чином нам вдалося вияснити, що ми обоє слухаємо метал. І тепер мій напарник замість того, щоб працювати, весь час звертався до мене з питаннями про ті чи інші метал-гурти. В тому гуркоті я все одно його майже не чув, про що я йому весь час казав.
«Я тебе не чую», — казав я і продовжував працювати. Але його це не зупиняло.
Майже шість годин поспіль він ставив мені питання, або намагався розказати про якісь групи, альбоми чи пісні. Повз нас час від часу проходив начальник цеху, хоча ми це майже не помічали, адже чути його прихід ми не могли.
Моєму напарнику вписали в його бюлетень шість годин, він скривився, пожалівся мені і пішов вдягатися. Коли начальник цеху взяв мій бюлетень, він на секунду затримав ручку в повітрі, а потім вивів «вісім». Мені заплатили за всю ніч.
Як виявилося, начальник цеху був не дурень. Він був старший дядько, для котрого ми двоє були просто зелені студенти, що за копійки драяли цех. Тим не менше, він звернув увагу на те, як працював я і як працював мій напарник.
Мій напарник так і не дізнався, що він заробив на чверть менше за мене саме через свою балаканину. Та і я б не дізнався, що я заробив більше за напарника, якби напарник не пожалівся. Начальник цеху нічого мені не сказав. Він просто віддав мені бюлетень і чемно побажав гарної ночі.
Потім я неодноразово зустрічався з такими прихованими бонусами. Але, ймовірно, я часто і не розумів, що те, що відбувається — це бонус. В якісь моменти мого життя відбувалися ніби випадкові події — цікаві пропозиції від різних, іноді навіть незнайомих людей, котрі змінювали моє життя на краще. А от такі люди, як мій напарник, мабуть, будуть жалітися, що життя несправедливе.
Здавалося б, ми були в однакових умовах і працювали за однакові гроші. Але сталося трохи інакше саме через ставлення до роботи.
До чого я це все веду? Ваше теперішнє ставлення до роботи впливає на ваше майбутнє. Ви не завжди зрозумієте як. Але якщо вам дали драяти підлогу — віддрайте її добре.
Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.
Щодня ми носимо в своїй кишені пристрій, що в сотні мільйонів разів потужніший за комп’ютер,…
Оце сиджу, працюю і задумався: «А де ж проходить та тонка межа між фіксом, який…
«Коли вимірюваний показник стає метою, він перестає бути хорошою мірою» Закон який значною мірою відповідальний…
Інколи здається, що ви врахували все. Упевненість у рішенні настільки висока, що ви вже подумки…
Блогер та розробник Джозеф Круз розповів, як він працює програмістом, маючи доволі серйозні проблеми із…
Голова може боліти з безлічі причин. Але один з найпоширеніших різновидів — так званий головний…