Час купувати євро? Що робити айтівцям на тлі раптового падіння курсу

Два дні тому, 12 липня, євро почав падіння до рівня долара. Подібного паритету світ не пам’ятає вже 20 років — починаючи з 2002-го.

Що сталося та що тепер робити зі своїми заощадженнями, чи є сенс швидко закуповувати євро — розбиралася редакція Highload.

Що сталося

Цьогорічне зниження ціни євро до долара пов’язане з можливим входом Єврозони у рецесіюЗниження виробництва та сповільнення темпів економічного зростання, викликану наслідками війни в Україні. Також це може пришвидшити висока інфляція та невизначеність щодо постачання газу з росії, передає BBC.

Також на ситуацію впливає рішення Федеральної резервної системи США (ФРС) посилити грошово-кредитну політику у порівнянні з Європейським центральним банком (ЄЦБ).

До того ж, інвестори вбачають вищу дохідність у казначейських облігаціях США, ніж у європейських боргових зобов’язань, тому вони обирають долар.

Фінансовый планер в iPlan та засновник соціального проєкту «Сімейний бюджет» Любомир Остапів у коментарі для Highload поділився, що насправді цього тренду не варто боятися.

«Пари валют завжди одна до одної плавають. І були вже випадки в історії, коли долар коштував більше євро, коли був 1:1. Тепер щодо того, що відбувається зараз. По-перше, прогнози щодо американської економіки і зростанню кращі. Буквально на днях ЄЦБ майже вдвічі зменшив прогноз росту економіки Євросоюзу на 2023 рік», — каже експерт.

Він підкреслив, що Європа є більш неоднорідною з точки зору економічного розвитку. В Італії, наприклад, є боргові проблеми.

«Якщо ви пам’ятаєте 2012-2013 рік і проблеми Греції, то помножте це на 10 — такі зараз потенційні проблеми Італії. Тому може бути боргова криза. І головне, що американська економіка є більш ринковою і більш швидко реагує на економічні шоки. Приклад: Федеральна резервна система США підняла ставки і продовжує це робити досить агресивно, щоб боротися з інфляцією», — каже Любомир.

Експерт нагадав, що інфляція в Єврозоні та США зараз рекордна за останні 20 років. Свіжі дані по США — це 9%, по Євросоюзу 7-8%. І якщо США вже бореться з інфляцією, то ЄБЦ відстає.

Що це значить для тих, хто інвестує

Любомир пояснює: інвестор може вкластися в облігації уряду США і отримати порядка 3% річних в доларі (якщо мова про 10 років), і вкластися в облігації Італії в євро — і отримати близько 3,3% річних.

«Ясно, що для інвестора дохідність схожа, але ризик неспівставний. У США — значно надійніше», — резюмує експерт.

Чому так? Перший фактор — прогноз росту економіки, другий — Федеральна система США вже діє, піднімає ставки. Таким чином доларові облігації є більш привабливими для інвестора. До того ж, у всьому світі вони й досі вважаються найнадійнішим активомrisk free, тобто «безризиковими».

Що зміниться для українців: чи скуповувати євро?

Українці частіше за все зберігають кошти у доларах. Згідно з опитуванням Highload, більше половини айтівців отримують зарплату у доларах, на другому місці — гривня і найменший результат — євро.

Голоси розподілилися таким чином:

«Ми у цьому плані не схожі на Молдову чи Румунію, які не є в Єврозоні, але тяжіють до євро. Ми завжди історично тяжіли до долара. І тому я не бачу якогось катастрофічного впливу чи загрози для заощаджень українців, які і так зберігають долари», — вважає Любомир.

Експерт нагадав, що є люди, які мають диверсифікований дохід: долар, євро і гривні. Наприклад, 50% зберігають у доларі, 30% — у євро, 20% — в гривні. Він зазначив, що для них теж глобально нічого не зміниться, тому що одна валюта укріпилася згідно іншої і вони просто балансують свій портфель.

Любомир Остапів досить скептично ставиться до ідеї скуповування євро на тлі його здешевіння: «Спекуляції на курсових парах — це Forex-трейдинг може таким займатися. Ну як пересічна людина вгадає курс євро? Якщо хтось так впевнений, то треба було купувати, коли за євро давали 1,5 долара».

Наостанок експерт поділився досвідом інвестора з IT, який завжди вважав, що зимою гривня падає, тому що Україна закуповує енергоносії, а в кінці літа — росте, бо Україна експортує зернові.

«І так були три роки. А потім, здається, настав 2018 рік, коли прийшли іноземці і завели багато валюти до країни, щоб скуповувати облігації — і цей тренд зламався. І інвестор ледве-ледве за чотири роки потім вийшов у нуль», — резюмував Любомир.

Читайте також: 13% айтівців не донатять ЗСУ та волонтерам, а більшість віддає менше 5% доходу — опитування Djinni