Сердитий кандидат та програмування на папірці

Стрімкий розвиток LLM-ів та ремоуту значно ускладнили оцінку кандидатів на тепле місце, де заробляєш легкі гроші.

Якщо є можливість шахраювати, щоб отримати роботу — всі будуть це робити. Так працює ринок.

Тому гадаю, що час повернутися у середину нульових — співбесіди в офісі та програмування на дошці або папірці, без комп’ютерів.

Саме так я і проводив значну частину співбесід, коли ще не так були популярні дзвінки по скайпу та онлайн кодинг (для цього тоді просто не було нормальних інструментів).

Вхідною задачею у нас був традиційний фізбаз, далі обхід лінкедліста та дерева. Все просто, пишеться в десять рядків за 15 хвилин, а якщо десь і зробив помилку, то нічого страшного. Зазвичай все проходило нормально.

Але одного разу нам з колегою попався той самий архетипічний коментатор з DOU, який скаржиться на лайвкодинг. Він розсердився та в досить грубій формі сказав що не буде програмувати на папірці, задача наша дурня, автокомпліту немає, так не має бути й взагалі не для нас його квіточка росла. На секунду я навіть подумав, що зараз він накинеться на нас та ділом доведе свої переконання. Втім, ми ввічливо сказали що на цьому завершуємо та спровадили його на вихід.

А як щодо інтровертних пиріжечків, які пітніють та забувають геть про все на світі під стресом спостерігача, хоча коли ніхто не бачить, то розкривають суперсили програмування?

Ну, такі звичайно є, але наша задача — якомога швидше переконатися, що людина здатна програмувати та перейти до наступних етапів оцінювання. Той, хто спокійно напише дерево на папірці, точно вміє програмувати й швидше за все впорається з нашими задачами. А інтровертний пиріжок зможе попасти до нас через знайомих, коли вже він такий потужний.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.