Кар’єра — це всього 1/8 вашого життя: п’ять корисних порад, як працювати і не страждати

Давати корисні поради щодо кар’єри складно. Уявіть: тільки в Америці працює 160 млн людей. Як можна порадити щось, що буде корисне для всіх одночасно? 

А ще зазвичай поради надто особисті: автор статті на The Atlantic Дерек Томпсон завжди бентежиться, коли чує від успішних людей: «Просто зроби ці три речі, які я зробив». Він певен: автобіографія — це не порада.

Зараз, в епоху мемів «тихе звільнення» та «ніхто не хоче працювати» багато сучасних порад більше схожі на антипоради. Дерека явно дратують ті, хто отримав омріяну позицію і тепер стверджує, що успіх — це обман, а наполеглива праця — гра для невдах.

Переконувати молодь, що побудувати хорошу кар’єру неможливо, доки ми не зруйнуємо капіталізм, так само корисно, як сказати комусь, хто питає дорогу до туалету, що справжнє полегшення приносить лише смерть.

Дерек вирішив поділитися кращими порадами щодо реальної кар’єри, які йому траплялися. Вони будуть найкорисніші для «білих комірців», але, він сподівається, що й інші читачі знайдуть щось цінне для себе. 

Передаємо йому слово.

1Ваша кар’єра — це не ваше життя

Сайт 80 000 Hours стверджує, що типова кар’єра займає 80 тисяч годин. Це дуже багато, але ж життя теж довге. Типова людина живе трохи більше 4000 тижнів, з них не спить приблизно 3000. Відповідно, ці 80 тисяч годин приблизно еквівалентні 480 безсонним тижням праці. Ще трошки математики: типова людина має п’ять неробочих годин на кожну годину своєї кар’єри.

Робота займає занадто багато часу, щоб не сприймати її серйозно. Але не забувайте, що це не все ваше життя, тому варто поводитись відповідно.

2Досліджуйте, а потім використовуйте

У 2014 році я опублікував статтю про молодих працівників, які регулярно звільнялися з роботи і в кінцевому підсумку вигравали.

«Люди, які частіше змінюють роботу на початку своєї кар’єри, як правило, мають вищі зарплати та доходи потім, — сказав мені один із співавторів, професор економіки Генрі Сіу. — Зміна роботи насправді пов’язана з вищими доходами: люди знаходять кращих партнерів».

Тікайте з будь-якої роботи, де ви хоч чимось незадоволені, і у з часом у вас все налагодиться! Це гарна порада, якою я так і не користувався. Пройшло вже вісім років, а я все ще працюю штатним автором The Atlantic. Це трохи неприємно: я вірю в цінність зміни ролей, щоб знайти правильну посаду, але я ніколи не кидав свою роботу.

Минулого року я ще раз переконався у тому, що змінювати ролі варто. Я прочитав статтю економіста Північно-Західного університету Дашуна Ванга. Він аналізував кар’єри вчених і митців та виявив, що найбільш успішні вони були у періоди цілеспрямованої роботи у вузькій ніші, що траплялось після періоду ширших експериментів. Це іноді називають послідовністю «дослідження-використання».

Ідея в тому, що багато успішних людей схожі на хороших розвідників нафти: вони витрачають багато часу на пошуки свого місця, а потім бурять глибоко і отримують бажане.

Отже, навіть якщо ви, як і я, не змінюєте роботодавця, вам слід постійно шукати можливості змінити усталений набір завдань і штовхати себе до зони дискомфорту. Зміна ролей важлива тому, що спробувати різні навички та сфери корисно: ви можете знайти нішу, яка влаштовує вас більше за попередню. Тому досліджуйте, потім використовуйте.

Кар’єра — це не просто лінійна послідовність позицій на літеру «C»: CMO, CTO, CEO. Краще думати про своє робоче життя у горизонтальному та вертикальному вимірах: можна досліджувати ідеї, навички та завдання, і бути відданим одній роботі, якщо вона вам дійсно підходить.

3Не обирайте роботу, про яку престижно розповідати. Обирайте ту, де хочете працювати

Багато років тому я думав про те, щоб влаштуватися на роботу в іншу компанію, назва якої звучала дуже привабливо, хоч це і передбачало важку працю (до речі, остерігайтеся такого: іноді найпривабливіші назви означають найбільш неприємну роботу).

Я розповів своєму колезі з The Atlantic Джеймсу Феллоузу, як я чекаю можливості вихвалятись цією новою посадою на вечірках.

«Не виконуй роботу, про яку хочеться розповідати людям, — сказав він. — Роби роботу, якою тобі хочеться займатись». От і все. Приблизно через п’ять хвилин я відхилив спокусливу позицію.

Чим далі, тим більше переконуюсь, що зробив правильно.

Робота — це не набір слів у профілі LinkedIn. Якщо ви не насолоджується часом, коли працюєте, захоплення інших вашою роботою не допоможе.

Дехто погоджується на роботу, яка вимагає численних відряджень, не враховуючи, як це вплине на їхнє здоров’я чи сімейне життя. Або обирає важку роботу задля грошей, які не надто потрібні, або йде на високу позицію через її престижність.

Якщо ви хочете мудро розпорядитись власним життям — дослухайтесь до поради мого колеги. Не погоджуйтесь на позицію, про яку з задоволенням розповідатиме дві хвилини десь на вечірці. Обирайте роботу, яку вам хочеться виконувати сотні годин на рік.

4Будьте чесними з собою: визначтесь, що ви цінуєте і наскільки для вас важливий професійний успіх

Деякі люди думають про кар’єрні амбіції як про глибоку чесноту. Інші вважають їх капіталістичним гріхом. Я ж схиляюсь до думки, що амбіції — це як смакові вподобання.

Що це означає? Я люблю вина Центрального узбережжя Каліфорнії. Але якщо я зустрічаю людей, яким вони не смакують, мені байдуже до цього. Вживання певного вина не є людською чеснотою. Це просто смакові вподобання.

Я маю кар’єрні амбіції. Але деяким людям це не важливо і це не погано. Просто варто чесно визначити для себе, чи потрібна вам блискуча кар’єра. Якщо так, то ніщо не замінить справді наполегливу працю (хоч в інтернеті і стверджують інше).

Найгірший варіант — це бути десь посередині. Наприклад, якщо ви неамбітні за природою, але відчуваєте, що через зовнішній тиск маєте будувати кар’єру. Пам’ятайте, що люди найщасливіші, коли їх життя узгоджується з їх вподобаннями.

5Стан «потоку» виникає під час добровільної, важкої та гідної праці

На мене справила величезне враження книга про продуктивність психолога Міхая Чіксентміхайі «Потік». Він доводить, що художники та інші професіонали почуваються найщасливішими, коли їхнє «тіло чи розум напружуються до межі своїх можливостей у добровільних зусиллях досягти чогось складного й вартісного».

Найкраща робота добровільна: ви обираєте щось робити не тому, що вас страшить бідність чи звільнення. 

Найкраща робота складна: задача вимагає від вас нових навичок і пропонує можливості для навчання та зростання (ще одна причина досліджувати, а не просто використовувати). 

Найкраща робота гідна. Я розумію це так, що вона приносить користь. Але як це визначити? Якщо ви орієнтуватиметесь лише на схвалення інших, ви не зможете об’єктивно це оцінити. Потрібно знайти критерії оцінки для себе: це може бути впевненість, що ви допомагаєте людям, чи радість чистого відкриття.

Теорія «потоку» Чіксентміхайі стала такою популярною частково і тому, що це слово напрочуд добре відображає наші почуття, коли ми неймовірно сфокусовані. Але потік не приходить під час виконання легких задач. Як правило, це трапляється, коли ми виконуємо завдання на межі наших можливостей. Тому не бійтеся робити складні речі.

Автор: Дерек Томпсон

Текст адаптувала Євгенія Козловська