«Якого кольору олівцем ви б були?»: 9 треш-історій зі співбесід в IT

Айтівці зазвичай дуже дорогі та цінні фахівці, тому процес наймання довгий, у кілька етапів, та дуже прискіпливий. Але іноді результатом прискіпливості стає «кілограм крінжу». Або навпаки — самовпевненість кандидата та розбещена поведінка поповнює скарбничку треш-історій рекрутерів.

Пропонуємо прочитати кілька з них, посміятися, здивуватися та ніколи так не робити.

Лайт-початок

Команда CNA International IT з початком війни почала розширювати свою діяльність на західних ринках. Lead Recruiter Катерина Лапаєва каже, що розуміння розслабленості на співбесідах в Україні та Штатах, як виявилось, дуже різне.

«Я б сказала, що у європейських та американських компаніях просто інший підхід. Є якісь норми поведінки та їх зазвичай всі дотримуються. Люди спілкуються в розслабленому режимі, але не просять покурити на інтерв’ю. Тут це абсолютно не норма, тому що ти намагаєшся справити хороше перше враження. Потім вже, коли тебе найняли і ти розумієш, хто є хто в команді, якщо куріння — це норм, то чому б ні. Але не в процесі».

Коли постачальник крінжу — рекрутер

До хардкорних витівок розробників ми повернемося пізніше. А зараз рекрутери розкажуть, як їх колеги роблять співбесіди по-справжньому незабутніми. Так, Recruitment Consultant у Values Value Дар’я Токар поділилася у LinkedIn добіркою максимально дивних питань для інтерв’ю.

«Іноді на співбесіді можна почути зовсім несподівані запитання, наприклад: “Чи є у вас собака?” або “Ви віддаєте перевагу огіркам чи помідорам?”. Ми виходимо з того, що за допомогою кожного запитання наймаючий менеджер чи рекрутер з’ясовує наявність певної навички, оцінює якості кандидата та його мотивацію. Але іноді дивні запитання — це просто дивні запитання», — пише фахівчиня.

Ось топ-8:

1. Ви — новинка в коробці олівців. Якого б кольору ви були та чому? Який ти супергерой, яка ти фігура, комаха тощо? Такі запитання дають змогу перевірити, наскільки розвинена уява у кандидата, оцінити рівень креативності та вміння мислити нестандартно.
2. Якби вам потрібно було витратити багатство, як би ви це зробили? Так перевіряють вміння аналізувати, вибудовувати алгоритм дій, а також як ви керуватимете командою/процесами.
3. Куди ви витратите гроші? Навіщо вам потрібна зарплата? Перевіряється реакція на незручні запитання та стресові ситуації.
4. Скільки кроків ви пройшли від дому до роботи? Скільки лампочок у нашому будинку? Перевіряється уміння кандидата аналізувати, а також аргументувати свою відповідь. Головне тут — хід думок та готовність вирішувати нестандартні завдання.
5. Уявіть, що ваш будинок горить. Які три предмети ви винесете з нього першими? Перевіряють здатність розставляти пріоритети та логічно мислити у складних ситуаціях.
6. Як пахне жовтий колір? Що перевіряють: ще одне запитання, що збиває з пантелику. Проте воно націлене на визначення здатності мислити не за шаблоном.
7. Якби ви могли бути співробітником №1, за умови, що всі ваші колеги не будуть вас любити, або ви могли б бути співробітником №15, але загальним улюбленцем, що б ви обрали? Тест, як людина поводиться в колективі, наскільки для неї важливий емоційний фон і дружба.
8. Якого актора ви бачите в головній ролі у фільмі про своє життя? Відповідь може багато чого сказати про вашу скромність і почуття власної гідності.

Наступна історія — від рекрутерки та кар’єрної консультантки Анастасії Андрущенко: у своєму LinkedIn вона розповіла, як шукала роботу після декрету.

«Відгукнулась на вакансію компанії, яка знаходилась в Харкові. Один із тестів співбесіди — то був треш. Це був тест на вияв психічних відхилень типу шизофренії, маніакальностей, психозів тощо. Було сім слайдів, на кожному по шість портретів серійних вбивць, маньяків, і серед них треба було обрати того, хто мені на вигляд найприємніший. Вони всі були жахливі і чорно-білі, як з підручників історії, такі моторошні

Але мені було цікаво пройти, побачити, що вони роблять з кандидатами далі. Бо той тест не мав взагалі позитивних варіантів за результатами. Ти хоч якоюсь мірою, але був зрештою психом».

HRD Ольга Холодіонова у LinkedIn розповіла, як її одного разу запросили на розмовну співбесіду англійською. Вона попередила, що рівень мови в неї слабенький, але рекрутер запевнив, що буде поряд та допоможе.

Але не так сталося, як гадалося:

«Спілкування ініціювала носій мови, мій “рятівник” проривався в розмову десь за хвилин 20 від початку, але ми його не пустили. HR походженням з Індії, терпіння у неї вагони, спочатку словникового запасу вистачало на спілкування, потім, коли мій бум-бум вийшов та заявив права на мій мозок, вона не дала задню та запропонувала переписку, постійно збільшуючи темп питань.

Добре, я витримала. Почала думати, коли це знущання вже закінчиться, тут вона пише: “ОК, тепер технічні питання”. А-а-а! І посипались кейси.

Найцікавіший: “Що будете робити якщо співробітниця поскаржилась на сексуальне домагання з боку керівника?”. Отакої, прям закортіло спитати: “А яка у вас правильна відповідь?”».

Анонімні історії

Як показала практика, запит поділитися конкретними треш-історіями рекрутери воліють не помічати. Проте з задоволенням розповідають їх на умовах анонімності — ось кілька з Telegram-каналу «Халепний рекрутинг».

«А в мене кандидат зі Львова, ми з ним нормально розмовляємо, українською… А він каже, що не хоче з харків’янами на проєкті працювати, тому що вони зі сходу та підтримують агресора…Ось дуже бажаю, щоб хлопець опинився у підрозділі “Кракен”, який зараз під Бахмутом та в Куп’янску, там майже всі з Харківської області».

«Я рекрутер. Був у мене нещодавно кандидат на вакансію Senior QA. На первинному зідзвоні-знайомстві спитала про фінансові очікування по зарплаті. Він відморозився, сказав, що потрібно поспілкуватись на технічному і визначити зайнятість, задачі. Навіть очікувану вилку не назвав.

Добре, запрошуємо чєліка на технічне. Тімліду він теж відмовився називати суму. По хардскілам він проявив себе дуже добре, тому вирішили зідзвонитись по організаційних питаннях і узгодити job offer. Я питаю знову про зарплатні очікування, яку цифру в офер писати. І він каже: “Запропонуйте мені ту суму, яку я на ваш погляд заслуговую”.

Ну добре, поговорили з тімлідом, СЕО, вирішили на позицію Middle Manual QA з відповідними задачами на такій позиції та знанням англійської запропонувати йому €4000. Висилаю йому job offer на пошту, а він пише: “А шо так мало? Я не приймаю ваш офер”. Ну так потрібно було називати нормально свої зарплатні очікування, а не наганяти інтригу».

«А у мене на співбесіді колись кандидат колупався в носі, а потім витирав шмарклі о себе. Неприємне було видовище. І це було інтерв’ю в офісі».

«У мене не суперхалепна історія, скоріше безглузда. Подавалася на рекрутера без досвіду в аутсорс/аутстаф, зробила ТЗ, отримала запрошення на співбесіду.

Співбесідувала мене та ж дівчина, з якою переписувались. Рекрутерка ще в переписці двічі неправильно до мене зверталася, я її виправила. На інтерв‘ю також представилась заново, але вона весь цей час зверталася до мене за неправильним ім‘ям, при цьому усіляко демонструючи зверхнє ставлення. Я такої зневаги у житті не відчувала. При чому вона не тупа, не глуха і робила це спеціально.

Звісно, процеситись далі я відмовилась, тому що працювати з такою токсичною персоною було нулюве бажання. І після цього вона написала мені листа у дусі “сама дурепа”, в останній раз назвавши мене іншим ім‘ям».

«Хочу поділитись своєю історією, як на початку кар’єрного шляху в рекрутингу жорстко облажалася.

Було то два роки назад, я — джун рекрутер в маленькому (на той час) харківському аутсорсі. В роботі мала чотири вакансії, такоє на дві позиції просто проводила співбесіди. І от кінець робочого дня, залишається останнє інтерв’ю на Business Development Manager. Я була дуже замахана, сил готуватись не мала, я занадто повірила у свої сили та вирішила провести інтерв’ю-імпровізацію без підготовки.

Відкрила вкладку з резюме кандидата, зайшла на міт в Zoom, почала проводити співбесіду. Розказала про вакансію, задала всі свої питання у кандидата, і в кінці кажу: “Є ще запитання?”. І кандидат каже: “А що, позиція QA вже неактуальна?”.

І тут я розумію, що це кандидат на мою QA вакансію, а я провела інтерв’ю на біздева, відкрила не то резюме і весь час називала його неправильним ім’ям. Разом посміялись з цього, я йому розповіла вже про QA-вакансію та ми обговорили наступні кроки по цій позиції. Офер кандидат не отримав на жаль, але ми час від часу в LinkedIn вітаємо одне одного зі святами та кар’єрними успіхами».