Діагноз «overqualified». Чому його ставлять?

Дуже багато кандидатів отримують відмову із аргументами: «ви — овер».
Але, що це в дійсності означає і чому не варто через це ані радіти, ані перейматися?

Компанія розуміє, що ваш рівень вище, ніж шукомий, але посада є тільки для рівня нижче. Вас не візьмуть, навіть якщо ви погоджуєтеся, через те, що:

• не готові оплачувати нижчу посаду по вищому косту;
• знають, що ця посада не має перспективи росту саме в цій компанії;
• шукають більш зручного для цієї посади кандидата;
• не готові до вашої експертизи (так теж буває).

Компанія не певна, що за місяць (два-три), раптом ви не покинете корабель, побачивши гостинний берег свого рівня.

Компанія розуміє, що задачі вам будуть не цікаві, а отже рівень вашого незадоволення роботою буде пропорційно рости різниці рівня ваших скілів та задач. Що так чи інакше вплине на атмосферу всередині, а може й на репутацію.

Є ще випадок, коли так відмовляють кандидату з величезним досвідом, але слабкими хард-скілами, просто щоб не переходити на непотрібні срачі.

Але будь-яка відмова — це не трагедія. Бо набагато гірше намагатися побудувати відносини на фундаменті початкового неспівпадіння, ніж витратити час на пошук свого (кандидата чи роботи).

Всім бобра.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.