Очікування vs реальність у підборі персоналу

Кажуть, що «очікування — це корінь усіх розчарувань». У рекрутингу ця фраза часто стає реальністю.

Уявіть, що роботодавець каже: «Нам потрібен супергерой! Бажано з досвідом роботи в космосі, знанням 5 мов і вмінням працювати 24/7». Знайоме?

Але в процесі пошуку з’ясовується, що супергерой потрібен не зовсім, а, можливо, й зовсім не потрібен. Ідеї спотворюються, час витрачається, а результат — далекий від очікувань.

Чому так відбувається? Бо іноді те, що звучить у кабінеті керівника, по дорозі до рекрутера змінюється, як у дитячій грі в «зіпсований телефон». І замість чіткого запиту ми отримуємо список вимог, які не завжди відповідають реальній потребі компанії.

Як уникнути хаосу та знайти баланс?

Ставте питання.

Як казав Конфуцій: «Той, хто ставить питання, може здаватися дурним хвилину, але той, хто не питає, залишається дурним назавжди».

Уточнюйте технічні деталі, софт-скіли, очікування щодо ролі.

Фокусуйтеся на меті.

Дізнайтеся, чого роботодавець прагне досягти за допомогою цієї позиції.

Аналізуйте реальність.

Чи відповідає «ідеальний кандидат» ситуації на ринку? Якщо ні — чесно повідомляйте про це.

Документуйте домовленості.

Узгоджений профіль кандидата — це ваш головний союзник у пошуку. На старті це потребує часу, але результат того вартий.

Чітка комунікація допомагає уникнути тривалого підбору або навіть розчарування від результату. Іншими словами, побудова мосту між очікуванням і реальністю потребує вашої експертності. А ще — здорової порції сміливості ставити правильні питання.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.