Факапи — це нормально або слухаємо і не засуджуємо

Хочу підняти цікаву тему — факапи в роботі. Незалежно від посади чи рівня досвіду, нормально чогось не знати. Нормально і помилятися. Іноді — навіть дуже по-дитячому, на нашу думку.

Не сам факт факапу говорить про вас як про спеціаліста, а те, як ви з ним впоралися, які зробили висновки і чому навчилися в цій ситуації.

Ділюсь із вами своїм факапом, який стався цього тижня.
Мені було і дуже соромно, і дуже смішно, і трохи в шоці з себе.

Ми, рекрутери, користуємось шаблонами для надсилання повідомлень кандидатам. Один із таких шаблонів — кандидат відгукнувся на вакансію, відкриваю його CV і бачу просто нереальну красу. Радію, поспішаю написати йому, щоб точно встигнути постукати перша.

(Кандидата звуть Павло, мене — Катерина.)
Беру шаблон першого повідомлення.
Вітаю, Ім’я!)
Я — Катя, рекрутер компанії InsulaLabs.
……

Невірно змінюю імена в шаблоні — і вийшло ось так:
Вітаю, Ірина!)
Я — Павло, рекрутер компанії InsulaLabs.
(справжнє ім’я кандидата написала зверху)

Через 10 хвилин заходжу подивитись, чи відповів кандидат. Читаю повідомлення, бачу дві галочки — прочитано. І… знепритомніла від сорому.

Пишу Павлові, що побачила помилку, ділюся своїми емоціями.
У фіналі ми сміємося й домовляємось про співбесіду.

Так от, друзі:

• Помилки — це, справді, нормально.
• Робимо висновки — і йдемо далі.
• Самоіронія дуже допомагає.
• Вмійте посміятися з себе.
• Якщо бачите, що хтось помилився — підтримайте. Не засуджуйте. Бо завтра і ви можете опинитися по той бік паркану.

Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.