В'ячеслав Гудзенко

Оце сиджу, працюю і задумався: «А де ж проходить та тонка межа між фіксом, який робить твій додаток надійніше, та костилем, який нагадує стіл, на якому стоїть стілець, на якому табуретка, а на ній ти намагаєшся поганяти віником павуків у старій бабиній хаті та не зломити шию, загуркотівши із цієї конструкції.

Коли розробляється MVP, ти маєш дуже обмежені ресурси — зазвичай і по складу команди, і часу на розробку. Тому кожного дня доводиться обирати, що робити, а що відкласти у шухляду на потім.

Отже, чергова пʼятниця, 10 година вечора, тут мені пише один із власників компанії із дуже цікавою проблемою — знайома дівчина почала використовувати наш додаток, генерує зображення, а замість неї — якийсь чоловʼяга дивиться із екрану телефону.

Ми всі часто говоримо про те, що спілкування в команді — це дуже важливо. Важлива атмосфера й таке інше.

Можливо підкину г*вна на вентилятор, якщо що — провітріть кімнату, може бути душно.

В нас в компанії завжди вимкненні камери під час мітів. Навіть під час прийому на роботу. Тому я деякий час думав, чи не шахраї та чи не кинуть мене на зарплату в перший місяць.

Отже, я вже рік працюю у компанії на посаді iOS Developer і є бажання поділитися власними думками на тему як воно, що воно і для чого це все. Можливо, допоможе комусь прийняти рішення йти (чи навпаки — не йти) у ІТ після 30 рочків.