Криптовалютна індустрія має поріг входу, що вимагає від кожного користувача певного набору знань і досвіду. Цей поріг мінімальний і здебільшого зводиться до набору правил, у яких можна розібратися протягом кількох годин. Але цей поріг є. І як показує практика, саме він є ключовим каменем спотикання для нових учасників ринку, який уповільнює масове прийняття.
У цьому разі залишається два шляхи: залишити технологію ентузіастам, що будуть готові долати труднощі, але тим самим зберегти її в статусі «нішевої» сфери. Або ж прагнути спростити доступ, надаючи новим інструментам звичних форм.
Ключовий елемент другого шляху – криптобанки. Про те, що це таке, як впливає на індустрію і чи є кроком у «нову еру» фінансів, розберемося в цій статті.
Що таке криптобанки в широкому сенсі
Криптобанки — умовне визначення, під яким у широкому сенсі ми розуміємо гібрид «традиційного» банківського підходу та блокчейн-технологій, що покликаний бути мостом між криптовалютним і фіатним світом. До нього можна включити як банки, що інтегрують криптовалютні рішення, так і централізовані криптовалютні сервіси (біржі, кастодіальні гаманці та криптовалютні «банківські» картки).
Існують також і децентралізовані платформи, що пропонують класичні банківські послуги (кредитування, позики і вклади під відсоток), але їх ми вилучимо з розмови, оскільки вони не мають головних ознак криптобанків, а саме:
- Знижений технічний бар’єр під час використання криптовалюти, що дає змогу вирішити проблему «високого» порогу входу в індустрію без особливих знань.
- Зручна інфраструктура, що виключає критичні помилки новачків у сфері, і стандарти безпеки за рахунок контролю з боку регуляторів.
Роль криптобанків в індустрії викликає суперечки. З одного боку, вони сприяють масовому прийняттю цифрових активів, оскільки знижують поріг входу, але з іншого боку, на думку криптоентузіастів, вони позбавляють криптовалюти їхніх принципів — децентралізованості, прозорості, автономності та незалежності від регуляторів.
Зближення фінансових світів
Чи можуть криптобанки в цьому статусі стати частиною норми, «нової ери» у фінансовій сфері, чи це чергова тимчасова мода, яка зникне зі спадом на ринку?
Відповідь на це питання стане більш очевидною, якщо подивитися на розвиток цього напряму. І розвиток цей йде відразу за двома взаємодоповнюючими траєкторіями.
- З одного боку – деякі криптопроєкти починають нагадувати банки. Вони мають користувацький інтерфейс, підтримку обміну крипти на фіат, інтегрують карти, KYC, P2P, консультують щодо податків і підлаштовуються під вимоги регуляторів. Такі платформи, як Binance, Kraken і Trustee Plus, уже сьогодні надають набір функцій, який можна порівняти з інтернет-банкінгом.
- З іншого – традиційні банки освоюють криптовалюту. Деякі йдуть шляхом експериментів: пропонують зберігання криптовалют для своїх клієнтів, інвестують у блокчейн-стартапи, беруть участь у пілотах цифрових валют центробанків (CBDC). Інші водночас — створюють інфраструктуру під управління цифровими активами, діючи як провідники між світами.
У підсумку, ми спостерігаємо не просто тренд, а зближення систем зі схожою метою.
Банківська система інтегрує криптовалюти
Багато років участь банків у криптоекономіці була обмеженою – внутрішніми ризиками або прямими обмеженнями з боку регуляторів. Однак останніми роками відбулося зрушення, яке можна вважати початком інституційного розвороту.
У різних країнах це зрушення проявляється по-різному, але його характер однаковий:
- У квітні 2025 року ФРС США, FDIC і OCC офіційно скасували вимоги до банків для роботи з цифровими активами. Тепер фінансовим організаціям достатньо дотримуватися базових норм регулювання і внутрішнього контролю.
- Найбільші банки США, зокрема JPMorgan, Bank of America і Wells Fargo, спільно з платіжними провайдерами обговорюють запуск єдиного стейблкоїна з метою нав’язати конкуренцію криптокомпаніям Tether (USDT) і Circle (USDC).
- Тим часом у Європейському союзі почало діяти зведення правил MiCA – воно визначило правила регуляції сфери та вимоги до емітентів стейблкоїнів. Випущений ще 2023 року EURCV отримав статус легального криптоактиву.
Водночас у США відбувається поєднання старого і нового ринків – схвалення ETF на базі криптовалют, що відкривають доступ до нових активів «консервативним» інвесторам. Це впливає не лише на (найбільший у світі) ринок США, а й увесь світ.
Як використати ці зміни для інвестування в криптовалюти та бути в ринку вже зараз найпростіше дізнатися в закритій спільноті криптоентузіастів Incrypted+.
Криптовалютні банки без банківських недоліків
Поки банки роблять перші криптокроки, самі криптопроєкти йдуть у протилежному напрямку — освоюють банкінг, роблячи ставку на функції, які звичні масам.
Це не обов’язково установи з банківською ліцензією, але це сервіси, які працюють і з криптовалютою, і з фіатом, пропонують кешбек або відсотки на внесок, підтримують перекази за номером телефону, IBAN або SEPA, випускають криптокарти.
Як яскраві приклади нового криптовалютного досвіду можна відзначити:
- Ripple, орієнтована на створення глобальної міжбанківської мережі. Він запустив платформу для випуску стейблкоїнів і RWA-токенів, а сьогодні пропонує повноцінні криптопослуги для інституційних клієнтів, включно з цифровими платежами і зберіганням цифрових активів. Це вже не просто інфраструктура для банків, а самостійний гравець у сфері криптобанкінгу.
- Wirex, один із піонерів криптокарт, що працює в Європі, Азії та США. Він надає можливість платити в магазинах криптовалютою карткою Mastercard і підтримує фіат. Wirex підкреслює, що працює відповідно до закону, що робить його легальною альтернативою традиційному банку.
- Trustee Plus, європейський криптобанк з ліцензією VASP (Virtual Asset Service Provider). У форматі мобільного додатка він пропонує управління вашим портфелем, перекази за номером телефону та IBAN, мультивалютний рахунок і субаккаунти, а також криптокарту для розрахунків у крипто по всьому світу.
Вони не пропонують «революцію», вони пропонують зручність. У той час як великі банки обговорюють запуск першого стейблкоїна, криптобанки вже тестують реальні картки та платіжні сценарії. Вони адаптуються під запити користувачів швидше, ніж банки – під технології. Адже криптосфера зрозуміла головне: прийняття йде не через ідеологію, а зниження бар’єрів і знайомий користувацький шлях.
Як криптобанки впливають на ринок
Банківський сектор націлений на інтеграцію криптоактивів — тому що такий запит їхніх клієнтів. Вони побоюються зниження попиту на свої послуги на тлі зростання інтересу до криптовалют і це небезпідставно. Водночас криптокомпанії отримують дедалі більше легальності на тлі визначеності в правовому полі і використовують це для розширення своїх можливостей. Усе це впливає і на ринок, і на всю індустрію.
- Стейблкоїни перетворюються на звичний інструмент цифрових розрахунків, а криптосервіси стоять на порозі входу в стандартний набір банківських послуг.
- Кастодіальні рішення стають «банківськими» – з 2FA, перевіркою особистості та мобільним форматом. Це полегшує шлях до крипти для всіх користувачів.
- Дедалі більше гравців пропонують криптокарти, які дають змогу витрачати криптовалюти, як звичайні гроші. Кредити в цифрових активах стають нормою.
- Ясне регулювання — конкурентна перевага. Компанії, які отримали ліцензії, стають надійнішими в очах користувачів і можуть співпрацювати з банками, брати участь у розрахункових системах і виходити на IPO.
Усе це різко знижує бар’єр входу і перетворює крипту на повсякденний інструмент.
Нова ера чи тимчасова мода
У майбутньому все може змінитися. Наприклад, нова технологія дасть змогу об’єднати переваги криптовалют із низьким порогом входу, що не потребує спрощень через централізовані криптобанки. І такі технології вже з’являються – як абстракція облікового запису, що поєднує децентралізацію та зручність «банківського акаунта».
У цьому разі криптобанки будуть перехідним етапом, який прискорить прийняття криптовалют на світовому рівні та підготувати світ до нової фінансової революції.
А поки що вони допомагають мільйонам уперше зіткнутися з цифровими активами — без страху та складнощів — і зробити криптофінанси частиною повсякденного життя.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: