Хочу підняти цікаву тему — факапи в роботі. Незалежно від посади чи рівня досвіду, нормально чогось не знати. Нормально і помилятися. Іноді — навіть дуже по-дитячому, на нашу думку.
Не сам факт факапу говорить про вас як про спеціаліста, а те, як ви з ним впоралися, які зробили висновки і чому навчилися в цій ситуації.
Ділюсь із вами своїм факапом, який стався цього тижня.
Мені було і дуже соромно, і дуже смішно, і трохи в шоці з себе.
Ми, рекрутери, користуємось шаблонами для надсилання повідомлень кандидатам. Один із таких шаблонів — кандидат відгукнувся на вакансію, відкриваю його CV і бачу просто нереальну красу. Радію, поспішаю написати йому, щоб точно встигнути постукати перша.
(Кандидата звуть Павло, мене — Катерина.)
Беру шаблон першого повідомлення.
Вітаю, Ім’я!)
Я — Катя, рекрутер компанії InsulaLabs.
……
Невірно змінюю імена в шаблоні — і вийшло ось так:
Вітаю, Ірина!)
Я — Павло, рекрутер компанії InsulaLabs.
(справжнє ім’я кандидата написала зверху)
Через 10 хвилин заходжу подивитись, чи відповів кандидат. Читаю повідомлення, бачу дві галочки — прочитано. І… знепритомніла від сорому.
Пишу Павлові, що побачила помилку, ділюся своїми емоціями.
У фіналі ми сміємося й домовляємось про співбесіду.
Так от, друзі:
- Помилки — це, справді, нормально.
- Робимо висновки — і йдемо далі.
- Самоіронія дуже допомагає.
- Вмійте посміятися з себе.
- Якщо бачите, що хтось помилився — підтримайте. Не засуджуйте. Бо завтра і ви можете опинитися по той бік паркану.
Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: