Кілька місяців тому я скептично ставився до NestJS. Фреймворк здавалося простою обгорткою над Express або Fastify, з безліччю абстракцій, які більше ускладнюють життя, ніж спрощують. Але з часом моя думка змінилася. І ось мій шлях.
Плюси, які зазвичай виділяють:
- Dependency Injection (DI) — для когось мастхев, але часто виглядає як «зайве» у невеликих проєктах.
- Сувора структура проєкту — комусь подобається, але розкласти папки я можу й без фреймворку.
- Типізація — працює добре, але те ж саме дають Fastify, Elysia, Hono.
Що викликало сумніви:
- «Магія» під капотом. Nest — це набір абстракцій над Express/Fastify, і ця магія іноді важко піддається дебагу.
- Забув додати сервіс в providers? Не працює. Не імпортував модуль? Тиша.
- Поріг входу. З Nest доводиться вчити окрему модель: RxJS, декоратори, життєвий цикл, пайпи, інтерсептори, гуарди.
На відміну від Express, Fastify, Koa чи Hono, де API на 70–80% схожі, NestJS — це окрема «парадигма».
Що змінило мій погляд:
Після глибшої роботи з NestJS я відкрив для себе реально потужну реалізацію мікросервісної архітектури.
NestJS дає:
- Простий запуск мікросервісів.
- Гнучкий вибір транспорту: TCP, Redis, RabbitMQ, NATS, Kafka тощо.
- Можливість легко переключатися між брокерами без зміни бізнес-логіки.
Особливо приємно, що можна стартувати на TCP (мінімальний overhead), а потім — мігрувати на Rabbit чи Kafka майже без змін у коді.
Схожу зручність я бачив тільки у Moleculer.
Висновок
NestJS — не просто фреймворк з «абстракціями заради абстракцій». Він має свої складнощі, але й потужні можливості. Особливо якщо мова йде про мікросервіси — тут він справді розкривається.
Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: