Коли людина шукає роботу, вона стикається не лише з технічними складнощами — як скласти резюме, заповнити LinkedIn чи підготуватися до співбесіди.
Це ще й сильний психологічний виклик.
- Сумніви та синдром самозванця: «А чи справді я достатньо хороший(а) для цієї позиції?»;
- Невпевненість у власному досвіді: «Що взагалі варто розповідати на співбесідах?»;
- Депресивні стани через відмови, ігнор рекрутерів та довгий безрезультативний пошук.
Все це — реальність, з якою стикаються багато спеціалістів. Тож пошук роботи — це справжнє випробування не лише професійних навичок, а й емоційної стійкості.
Що допоможе залишатися в ресурсі?
- Метод «успіх-аналіз» — ведіть щоденник своїх досягнень. Записуйте навіть найменші перемоги, щоб бачити реальний прогрес і нагадувати собі про власну цінність.
- Рефреймінг відмов — сприймайте відмови не як особисту поразку, а як сигнал до покращення стратегії. Відгук від рекрутерів — це цінний фідбек, а кожна відмова наближає вас до правильного місця.
- Часові рамки та відпочинок — встановлюйте собі чіткі межі для пошуку роботи. Наприклад, 3 години на день, а потім відпочинок.
Перегорання та постійний стрес тільки уповільнюють результати.
Пошук роботи – це марафон, а не спринт. Важливо не тільки добре підготувати резюме, а й підтримувати себе психологічно.
Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: