Першу частину читайте за посиланням.
Батько нації «Пав Луць Кін»
В першій частині я описував часи до відкриття першого офісу. Ми працювали віддалено, рідко когось наймали і в цілому це все відчувалось більше як шабашка, ніж якись бізнес.
Але прийшов час рости, нам знадобився новий відділ і ми в один момент взяли шість молодих трейні під семантику.
Нам пощастило, більшість з них виявились дуже здібними і швидко росли, але ціна цього росту — фултайм робота декількох керівників у форматі щоденної багатогодинної роботи над помилками.
Пам’ятаю, як мали їхати з керівниками до друга на день народження, і запланували пошвидше повернутись, бо чітко розуміли, шо співробітники в офісі були на тому етапі, що без нас там все просто зупиниться. І ні в кого з нас немає проблем з делегуванням, просто взяли зовсім зелених спеціалістів, по яким декілька днів без перевірок точно гарантували неймовірну кількість правок.
Ще декілька особливостей того періоду:
- більшість людей були значно молодші за мене;
- я ніколи до цього не мав досвіду в офісі і хотів зробити класну атмосферу «як вдома», прям сильно старався.
І хоча я в голові чітко розумів, що не будую «сімейний бізнес». І ніколи не говорив цю фразу, навіть більше, старався комунікувати інакше. Але по суті саме це я і будував.
Тому що вкладав в людей надзвичайно багато часу і зусиль, плюс старався, щоб всім було комфортно і приємно працювати в офісі. В купі з тим, що вони були молодші, і багато процесів були для мене новими, воно породжувало таку ситуацію.
Ніколи не забуду думку, яка виникла в мене в момент, коли ми спрацювались, команда підросла і стало просто приємно працювати. Я сидів на кріслі, дивився на людей і думав: «блін, таких кльових людей набрали, як взагалі в цю команду когось додавати? Точно спортить атмосферу».
Абсолютно жахлива, шкідлива, тупа думка. Навіть не тому, що вона була помилковою. А тому, що такі думки приходять тільки менеджерам, у яких неправильна дистанція з командою.
Я дивився на команду і в першу чергу бачив людей з їх внутрішнім світом, хоббі та переживаннями, а потрібно бачити професіоналів з їх сильними скілами, слабкими і зонами росту.
Без крайності, роботом чи камнем теж не потрібно бути, звісно. Але такі думки — це 100% ред флег, який треба фіксити.
Чи є взагалі плюси в такому підході?
- Якщо є ціль будувати велику компанію, то жодного
- Якщо стоїть задача побудувати невеличке джерело доходу + оточення, в якому приємно працювати, то це має право на життя і багато плюсів
Чим закінчилось?
Сталось багато непов’язаних між собою подій:
- Я тоді полетів на зимовку в Таїланд і вперше довго працював без офісу і тих людей.
Це трошки отрезвило і з’явились думки «чи правильно витрачати скільки часу на офісне життя, атмосферу й т.д?»
- Почалась війна і з часом ми прийняли рішення взагалі закрити офіс, бо в нього декілька місяців ніхто не ходив.
- Частина співробітників звільнилась, бо переїзджали закордон або світчились у інші напрямки.
Це сильно по нам вдарило, бо в людей вкладалась просто неймовірна кількість часу та зусиль, і в кінці кінців більшість команди ми не втримали. На кожну з них ми витратили від 500 до 1000 годин прямої роботи один на один з керівником. І все марно. В моменті ми були трохи спустошені.
- Вишенька на торті: при звільненні деякі співробітники вирішили відверто поділитись думками щодо багатьох речей і показували внутрішні переписки й коментарі щодо керівників і т.д. Там було багато всякого (і мало шо приємного), але основне, що вразило, наскільки по різному сприймались деякі дії та процеси між керівниками і командою.
Тоді ж я вперше зрозумів, що існує тип людей, які будуть завжди незадоволені незалежно від того, що вони отримують і яке до них відношення. Тобто, є установка в голові «начальник завжди мудак», і це ніяк не виправиш.
Не дивлячись на це все, я вдячний тому періоду, тому що в моменті воно відчувалось приємно.
В моєму житті більше не буде такого ж етапу компанії, бо я вже інший, та й цілі змінились. Тому сімейний офіс і батько нації «Пав Луць Кін» залишиться тільки у згадках і цих текстах.
Цей текст взято з особистого блогу після отримання дозволу автора.
If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% українською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологій та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: