NASA випробувала літієвий двигун для польотів на Марс. Рахуємо, скільки це в павербанках

Космічна агенція NASA повідомила, що в лютому 2026 року інженери Лабораторії реактивного руху (JPL) у Південній Каліфорнії здійснили успішне випробування прототипу електричного двигуна нового покоління — магнітоплазмодинамічного (МПД) двигуна на літієвому паливі. Він встановив рекордний показник потужності у 120 кіловат, перевершивши всі існуючі системи електричного руху.

«Це перший випадок у Сполучених Штатах, коли електрична рушійна система працювала на такому високому рівні потужності, який досягнув 120 кіловат», — заявив керівник NASA Джаред Айзекман.

Що таке МПД-двигун і чим він кращий?

Електричні рушійні системи витрачають до 90% менше палива порівняно з традиційними хімічними ракетними двигунами. Однак МПД-двигун — це принципово інший підхід: він пропускає потужні електричні струми крізь пари літію, перетворюючи їх на плазму, яку потім прискорює взаємодія між струмом і магнітним полем. Технологія досліджується з 1960-х років, але досі жодного разу не застосовувалася в реальних космічних місіях.

Досягнутий показник у 120 кіловат більш ніж у 25 разів перевищує потужність двигунів місії Psyche — апарата з найпотужнішою електричною двигунною системою серед усіх чинних космічних апаратів NASA.

Під час п’яти запусків у 26-футовій (8-метровій) вакуумній камері з водяним охолодженням вольфрамовий електрод у центрі двигуна нагрівся до понад 5000 градусів за Фаренгейтом (2800°C).

Дорога до Марса

Пілотована місія на Марс потребуватиме від 2 до 4 мегават потужності, а отже — кількох МПД-двигунів, які мають безперервно працювати понад 23 000 годин. Команда розробників ставить перед собою амбітну мету: у найближчі роки вивести потужність кожного двигуна на рівень від 500 кіловат до 1 мегавата.

У повністю розробленому вигляді та у поєднанні з ядерним джерелом живлення літієві МПД-двигуни здатні суттєво зменшити стартову масу апарата і забезпечити перевезення великих вантажів, необхідних для пілотованих марсіанських місій.

Скільки це в павербанках?

Щоб перевести потужність (120 кВт) нового двигуна у кількість побутових пристроїв накопичення енергії, таких як павербанк, нам потрібно порахувати, яку роботу ця потужність має виконувати і як довго. Спочатку будемо орієнтуватись на підтримку цієї потужності протягом 1 години. 

Візьмемо за стандарт популярний повербанк на 20 000 мАг з робочою напругою літієвого елемента 3.7 В. Еквівалентом 120 кВт/год тут буде 1622 таких «цеглинок». Якщо скласти їх в одну стопку, вийде башта заввишки з 15-ти поверховий будинок.

Враховуючи всю місію на Марс, для якої в середньому знадобиться 3 МВт електричної потужності, то в павербанках така енергія складає 37,3 мільйона одиниць, майже 15 000 тонн. Для контексту — вся МКС важить 420 тонн, а стопка з цих павербанків сягнула б вище її орбіти.

Хто стоїть за розробкою?

Проєкт літієвого космічного двигуна є результатом спільної роботи JPL, Принстонського університету та Дослідницького центру NASA імені Гленна. Він фінансується в рамках програми NASA з ядерного космічного руху, яка з 2020 року підтримує розробку ядерно-електричних двигунів мегаватного класу для пілотованих польотів на Марс.

Старший науковий співробітник JPL Джеймс Полк, який десятиліттями займається МПД-двигунами на літії, підкреслив значущість моменту: «Проєктування і будівництво цих двигунів упродовж останніх кількох років — це довга підготовка до першого випробування. Для нас це величезний момент, адже ми не лише довели, що двигун працює, але й досягли запланованих рівнів потужності. І ми знаємо, що маємо добрий стенд для подальшого масштабування».

Нагадаємо, нещодавно між NASA та SpaceX виникла суперечка: не могли обрати варіант висадки на Місяць.

Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn