Співвідношення вірогідності прийняття на роботу, орієнтуючись лише на стать людини, починає змінюватися. Якщо раніше ми мали 90%, що на посаду візьмуть саме чоловіка, то зараз цей показник впав до 55-65%. Тобто ситуація змінилася на користь жінок, але, на жаль, суспільство досі не змогло викорінити цю упередженість.
Однак наразі у вас є чудові 35-45% бути обраною на посаду. І я б рекомендувала дивитися на це з філософської точки зору: якщо вас туди не взяли, отже вам туди не потрібно. Там, куди вам треба, усе складеться. Зрозуміло, що якщо його не складати — воно й нічого не вийде, треба й самій робити кроки в той бік.
«Я ні на що не спроможна?» Або яке ставлення чоловіків до жінок у робочих питаннях
Я, як і більшість дівчат, теж зустрічалася з певною несправедливою «конкуренцією». Коли прийшла до європейських партнерів у неприйнятній суспільством сфері для жінок і сказала, що маю гарну пропозицію. А вони мені всі такі: «А чоловік де?»
Я питаю: «Який чоловік?»
І чую відповідь: «Ну, ти від кого? Можна запросити на перемовини чоловіка?»
І це не єдиний кейс.
Маю ще один «гарний» приклад.
Шукала приміщення для придбання під мій освітньо-консультаційний ІТ-центр SkillsUp і телефонувала рієлторам. Домовилася про зустріч на одному з об’єктів — приїхала, ми зустрілися, починаю пояснювати деталі. Рієлтор мені каже: «А чоловік коли буде?»
Тоді я навіть не зрозуміла цього питання й не надала йому значення, продовжила дивитися приміщення, уточнювати деталі. А рієлтор знов починає: «Або ваш тато приїде?»
Усе ще не розумію, що відбувається. Йдемо далі.
Рієлтор каже: «Так, а чоловік все-таки приїде?»
Я питаю: «А до чого тут чоловік?»
І дістаю відповідь: «Треба, щоби дивився той, хто ухвалює рішення».
Тобто я йому взагалі не здалася людиною, з якою можна мати справу. Бо я жінка 🙂
Так, стереотипне мислення в рієлтора присутнє, але я пояснила, що я і є тією людиною, яка ухвалює рішення. У таких ситуаціях потрібно тримати свій внутрішній стрижень та знати собі ціну.
Коли ти вже знаєш, що такі ситуації існують — починаєш простіше до цього відноситися, пропрацьовуєш ці моменти. Моя історія закінчилася тим, що я сказала: «Чоловіка немає, є я». Подивились приміщення та все з’ясували без питань.
Тобто в якийсь момент тебе приймають. Я б могла образитись, але не зробила цього й дала зрозуміти, що я самостійно можу все обговорити, у мене є всі дані. І це спрацювало.
Таку ж аналогію можна провести й до робочого інтерв’ю — ви зобов’язані усвідомлювати свою цінність. Часто буває так, що дівчата її занижують, а хлопці — навпаки. Уявімо ситуацію.
Чоловік: «Хочу $5000».
HR: «Так ти ж нічого не знаєш».
Чоловік: «$5000».
…
Жінка: «Хочу $500».
HR: «Чому так мало?»
Жінка: «$400».
Камон, що тут відбувається? 🙂
Ми якось самі вважаємо, що не гідні більшого. Так, як ми сприймаємо себе, так сприймають нас і оточуючі. Пам’ятайте про це.
Стать та вік нічого не вирішує
Кілька днів тому мала телефонну розмову з подругою, яка обіймає дуже високу посаду. Вона поділилася, що в її компанії є явна проблема зі ставленням до жінок. І в неї був вибір: кинути все й піти, або ж сказати, що вона не потерпить такого й залишиться тут, щоби це виправити. Подруга обрала другий варіант.
Вона чітко розуміє: той факт, що вона жінка, не має впливати на роботу та сприйняття її як спеціалістки. Подруга визначила особисті кордони, усвідомлювала свою самоцінність, а тому постояти за себе не було для неї важким завданням.
Також у мене є класний приклад того, що в професію можна увійти, незважаючи на кліше про вік і стать. Мені надіслали резюме з акцентом на те, що жінці 45 років і вона розробниця з п’ятирічним досвідом, тобто почала свій ІТ-шлях у 40.
Поспілкувавшись із цією жінкою (давайте уявимо, що її звуть Ксенія), вона розповіла, що все життя була викладачкою, а згодом зрозуміла, що хоче програмувати. Почала це робити й усвідомила, що в неї виходить, і вона хоче продовжувати. Ксенія зрозуміла, що любить програмувати, працювати з базою, створювати запити, і неважливо, який це код та яка мова.
Жінка почала, коли їй було 40 років, і зараз вона програмістка з класною зарплатою.
Цей приклад — просто букет стереотипів: і про вік, і про стать. Але все вищесказане — реальний кейс жінки, що змогла увійти в ІТ, бо мала таке бажання.
У мене є ще одна чудова історія про чарівну, унікальну дівчину — докторку фізико-математичних наук. Вона викладала у внз, а десь у 28 років прийшла вчитися до SkillsUp на курс бізнес-аналізу. Показала неймовірна результати, почала працювати, викладати курс, і ми її взяли до себе на стажування. З нею я проводила звичайний one-to-one, ставлячи питання та будуючи їй план індивідуального розвитку.
У якийсь момент вона мені каже: «Так, усе добре, але, якщо чесно, я все життя мріяла програмувати». А далі фраза: «Але я розумію, що вже надто стара для цього».
І я така: «Що? Це не так, просто бери й починай програмувати».
Запропонувала стартанути з автотестування, вона погодилася. І ця дівчина дуже крута! Вона швидко почала писати автотести класно і правильно. Зараз дівчина Java-розробниця у Luxoft. Тобто всі проблеми та кліше були лише у неї в голові.
Захистити докторську — не страшно, вивчити за три місяці бізнес-аналіз як нову спеціальність та почати її викладати — не страшно, а піти в програмування — уже «надто» пізно.
Камон, бізнес-аналіз не пізно, а програмування — пізно? 🙂
От я цієї логіки не розумію. І те, і те щось абсолютно нове. Тоді чому одне здається страшним, а інше — ні?
Для мене це дуже навʼязано, обмежувально, зовнішньо — це не про тебе, а про когось, хто це придумав та транслює. А треба сісти й подумати — а що про вас? Чи кайфонула б я, якщо сіла та запилила вебсайт на будь-яку тему: про себе, дитину, хобі, кулінарію тощо? Тобто подивитися на це трохи інакше.
До мене приходять на карʼєрну консультацію й питають: «Як увійти в ІТ? Я — перукарка, як мені це зробити?»
Далі прошу розповісти про свою професію, як до неї прийшла, що тут подобається. Пропишіть це все на особистому сайті — усе, ви увійшли в ІТ. З улюбленої справи ви пішли найкоротшою стежкою — ділитеся тим, що знаєте, але через створення структурованої інформації у вебі. Це максимально швидкий шлях. Ним пройде, хто завгодно, якщо до цього були в іншій професії й гарно в ній розбираєтеся. Або та, у якої є якесь хобі, яким вона сильно захоплюється.
Тобто треба просто розширити погляд на це все та змінити перспективу. Якщо подивитися під іншим кутом — спробуйте, це буде ваш експеримент. Зробіть для себе щось і далі зрозумієте, чи підходить воно вам.
Чи є відмінність між чоловіками та жінками в ІТ
Статистика — жорстока штука, яка показує, що різниця є.
На однаковій посаді жінки отримують на 5-24% менше за чоловіків та повільніше просуваються кар’єрними сходами.
Дослідження Glassdoor зазначає, що гендер може бути причиною такої відмінності, але не є основним чинником. Головною причиною вони вважають різницю між вибором спеціалізації в жінок та чоловіків. Тобто дівчата нерідко можуть обирати професію, де потенційно платять менше — так, наприклад, стається, коли ви боїтеся йти у технічний ІТ-напрям, бо це «не жіноче» 🙂
Якщо казати про різну зарплату в чоловіків та жінок на однаковій посаді, частково в цьому є й наша провина — ми часто мовчимо, коли треба говорити та відстоювати себе. Здебільшого зараз я кажу про жінок із пострадянського простору — частіше перетинаюся саме з ними.
Мовчати й не висовуватися — саме таку позицію приймали більшість із нас. Раніше. Зараз тенденція змінюється, шаблони руйнуються, а стереотипи спростовуються. Жінки почали говорити та відстоювати себе, власні думки, ідеї, проєкти.
Мовчати — більше не про нас. Нарешті, наш голос став гучнішим. Думаю, саме через це ми скоро прийдемо до того, що рівень зарплати в жінок та чоловіків зрівняється.
До того ж, у нас було багато навчальних ІТ-курсів для школярів. І дівчата, яким зараз 12–14 — це вже інше покоління, багато з яких, до речі, доньки айтівців. Вони вже виховувалися без цих стереотипів. Я бачу їх у дівчат 20+, а в тих, хто молодше — ні.
У нового покоління вже майже немає думок про те, що математика чи програмування — не для жінок. І це чудово.
Якщо вас досі не підвищили, хоча ви чудова спеціалістка, моя рекомендація в цьому випадку: говоріть, діліться своєю думкою. І вас почнуть слухати. Якщо ні — шукайте місце, де це будуть робити.
Але якісь рольові моделі мають бути. Жінки, які зараз круті та біля керма — це ті, хто не побоялися показати себе й висловити особисту думку. Робіть так само і ви досягнете успіху в тій сфері, яка вам подобається найбільше.
Читайте також: «Розробка — не жіноча справа»: чотири факти, які доведуть вам протилежне
Favbet Tech – це ІТ-компанія зі 100% українською ДНК, що створює досконалі сервіси для iGaming і Betting з використанням передових технологій та надає доступ до них. Favbet Tech розробляє інноваційне програмне забезпечення через складну багатокомпонентну платформу, яка здатна витримувати величезні навантаження та створювати унікальний досвід для гравців.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: