За останні десять років криптоіндустрія пройшла шлях від експериментальної ніші до одного з ключових сегментів глобальних фінансів. Якщо в 2010-х роках Bitcoin асоціювався з іграшкою для ентузіастів і спекулянтів, а криптобіржі працювали майже без нагляду, то до середини 20-х ринок перетворився на повноцінну екосистему.
І головний тренд очевидний: сьогодні криптовалюти остаточно виходять із «сірої зони» і потрапляють у поле повноцінного регулювання. Тепер питання стоїть уже не про те, чи будуть правила, а про те, якими вони виявляться і хто задає світові стандарти.
Ставки високі. Адже регулювання визначає не тільки ризики і ступінь захисту інвесторів, а й доступ до інвестицій, привабливість юрисдикції для бізнесу, розвиток інновацій і місце країни в глобальній конкуренції. Ми розглянемо три ключові напрямки регулювання – Європейський союз, США та Азію – щоб зрозуміти, як саме формуються «правила гри» для криптоіндустрії в 2025 році.
Глобальний фон у 2025 році
Масштаб індустрії, динаміка інвестицій, зростаючі ризики для фінансових систем і залученість великих гравців – від банків до фондів – показують, чому саме зараз виникла потреба в системному регулюванні. Глобальні цифри та тренди дозволяють побачити, що крипторинок перестав бути локальним феноменом і перетворився на фактор світової економіки, що вимагає узгоджених, чітких правил.
- До 2025 року індустрія остаточно перестала бути маргінальною нішею, а загальна капіталізація криптовалют перевищила позначку в 4 трлн доларів.
- Важливим фактором зростання стали Bitcoin-ETF, які отримали схвалення в США на початку 2024 року: вони відкрили двері інституціональним інвесторам і зробили криптовалюти частиною легального інвестиційного портфеля.
- Стейблкоіни стали найважливішим елементом глобальної криптоекономіки: їх сукупна капіталізація перевищила 300 млрд доларів, з яких 81% припадає на два доларові активи – USDT від Tether і USDC від Circle.
Як працює індустрія, можна дізнатися в короткому курсі «Занурення в крипту» від видання Incrypted. Всього 2,5 години у форматі відеоуроку, щоб розібратися у всьому.
Загальні тенденції
Криптовалюти створювалися як незалежна альтернатива традиційним банкам. Але в 2025 році вони як ніколи залежать від рішень регуляторів. Що це означає для нас?
- Головна тенденція – посилення правил AML і KYC та фокусування на захисті інвесторів: регулятори вимагають більш суворої ідентифікації та прозорості.
- Криптобіржі та сервіси зобов’язані ретельніше ідентифікувати клієнтів, забезпечувати прозорість транзакцій і боротися з відмиванням коштів.
- Регулювання стейблкоїнів стало центральним питанням: вони сприймаються як потенційний «системний ризик» для фінансових систем. Емітенти стейблкоїнів стикаються з вимогою підтримувати резерви та регулярно звітувати.
Фактично криптоіндустрія все більше інтегрується в традиційну фінансову систему, де правила встановлюють регулятори та центральні банки. Підходи до регулювання при цьому різняться залежно від регіону – в цьому плані друга половина 20-х років XXI століття стає переломним моментом: в Європі вступають в силу нові етапи MiCA, в США запускаються криптозакони, а роль SEC поступово переглядається, в Азії спостерігається цілий спектр рішень – від суворих заборон в Китаї до пісочниць в Сінгапурі, від жорсткої податкової політики в Індії до криптореформ в Південній Кореї.
На цих трьох регіонах у питанні регулювання ми і зосередимо нашу увагу.
США: регулювання стейблкоїнів і Bitcoin-резерв
Політичні зміни в США в 2025 році стали визначальним фактором для регулювання. Після виборів президента і Конгресу США дискусія зрушила з місця, змістивши акцент і для головних фінансових регуляторів країни – SEC і CFTC.
SEC, яку довгий час критикували за надмірно жорсткий підхід і відмову від розробки спеціальних законів для криптовалют, тепер змушена адаптуватися до нового порядку денного. Регулятор вже не може обмежуватися виключно судовими позовами проти бірж і проєктів (усі вони були відкликані) – від нього чекають чітких правил гри.
Ключовим моментом у нових реаліях стало прийняття законопроекту GENIUS Act.
Суть ініціативи GENIUS Act
У липні 2025 року президент Дональд Трамп підписав законопроект «Про керівництво та встановлення національних інновацій для стейблкоїнів США» — перший у країні акт, що регулює контроль стейблкоїнів. Він зобов’язує забезпечувати «стабільні» токени на 100% ліквідними активами, включаючи USD, і проводити щорічний аудит.
Цей закон вже увійшов в історію, але є не єдиною ініціативою. Раніше разом з ним Палата представників США схвалила ще два проекти: CLARITY – «Про прозорість ринку цифрових активів 2025 року» і Anti-CBDC – «Про протидію нагляду з боку держави щодо CBDC». Вони чекають на підпис президента.
Біткойн-резерв і нові ETF
Ще в січні 2024 року SEC схвалила ETF на базі Bitcoin, а через півроку фонди на основі Ethereum, але сьогодні список активів може бути розширений глобально. Так, в липні 2025 року SEC опублікувала нові стандарти лістингу криптовалют: тепер будь-який актив, що торгується більше півроку на Coinbase, може отримати схвалення для ETF. Фактично, це означає дозвіл на запуск ETF на базі багатьох альткойнів.
Ще однією важливою віхою може стати запуск державного BTC-резерву, який повинен працювати як стратегічний актив нарівні із золотом. Ініціатива поки що носить більше політичний характер, але її обговорення показує: криптовалюта вже розглядається не як загроза банкам, а як інструмент економічної конкуренції.
Після довгих років судів США рухається до інтеграції криптовалют і їх регулювання.
Європейський союз: єдиний законопроект MiCA
У 2023 році ЄС прийняв загальний для всіх країн союзу звід правил – MiCA (Markets in Crypto-Assets), щоб перетворити фрагментоване регулювання криптоактивів в єдину загальноєвропейську рамку. Він вступав в силу поетапно – в 2024 і 2025 роках.
Як головний криптозакон, MiCA класифікує категорії токенів і встановлює правила для бірж, які тепер зобов’язані отримувати ліцензування і виконувати єдині вимоги до комплаєнсу. Однак це створює і очевидні бар’єри входу: вимоги до капіталу і реєстрації ускладнюють і підвищують вартість запуску нових платформ.
Для великих бірж і банків MiCA, навпаки, дає широкі можливості працювати на всій території ЄС – і робить ринок більш привабливим для інституціоналів, які бажають працювати в умовах правової невизначеності. У короткостроковій перспективі це підвищення витрат на комплаєнс; у довгостроковій – зростання довіри користувачів.
Регулювання стейблкоїнів
Як і США, Європейський союз приділяє особливу увагу регулюванню стейблкоїнів як цифрових активів, що прив’язані, а отже, невіддільні від національних валют.
Однією з суперечливих вимог у цьому питанні є зберігання щонайменше 60% забезпечення стейблкоїнів на депозитах банків ЄС. За словами Паоло Ардоіно, CEO Tether, це правило здатне створити системний ризик і привести банки до банкрутства в разі кризового відтоку коштів. І тим самим вплинути на стабільність валюти.
Після цього Tether відмовилася від реєстрації, щоб «захистити 400 млн клієнтів».
MiCA для простих людей
Для користувача MiCA повинна означати більш зрозумілі та захищені умови:
- Більше прозорості. Емітенти та платформи зобов’язані розкривати ризики, резерви та умови роботи токенів, щоб розуміти «якість» інвестицій.
- Захист і порядок скарг. Постачальники зобов’язані відокремлювати активи та мати кризовий план, підвищуючи шанси повернути кошти в спірних ситуаціях.
- Менше сірої зони. Якщо сервіс регулюється за MiCA, користувач бачить це і розуміє, що у нього є права та методи вирішення спірних ситуацій.
MiCA перетворює ринок ЄС на структурований і прозорий простір, де правила є зрозумілими для всіх, але ключову роль відіграють великі платформи та банки.
Азія: різноманітність підходів
Азія залишається найбільш неоднорідним регіоном з точки зору крипторегулювання. Тут сусідять країни з жорстким контролем і повною забороною та юрисдикції, які активно підтримують інновації. Одні правила для всього регіону неможливі.
- Індія активно критикує криптовалюти, але не забороняє їх безпосередньо. Для регулювання вона ввела жорстку податкову систему (30% з прибутку + 1% TDS).
- Південна Корея прийняла в 2024 році закон VAUPA, що встановлює жорсткі вимоги до криптобірж – наприклад, зберігання 80% коштів на холодних гаманцях. У 2025 друга фаза визначить правила роботи зі стейблкоінами.
- Японія регулює цифрові активи ще з 2020 року, а з 2023 – стейблкоіни. Вона також вимагає розділяти клієнтські активи і зберігати 95% на гаманцях.
- Сінгапур вже давно ліцензує і створює інноваційні «пісочниці» для стартапів. Підхід орієнтований на поєднання розвитку і контролю ризиків.
Нові ініціативи в 2025 році з’являються постійно і для кожної окремої країни їх потрібно розглядати окремо. Так, в серпні 2025 року Таїланд запустив «пісочницю» для туристів, дозволивши їм конвертувати криптоактиви в тайський бат для розрахунків.
Окремої позиції дотримується Китай — він довгі роки зберігає жорстку заборону на криптовалюти і торгівлю, але запускає CBDC (цифровий юань) і впроваджує блокчейн у державні структури. Токени вважаються незаконними, а запуск криптобірж заборонений. Такий підхід робить Китай країною з контрольованим цифровим ринком.
2025 рік став переломним для глобального крипторинку. Різні регіони використовують різні підходи, але глобальний тренд, за винятком рідкісних юрисдикцій, єдиний: криптовалюти перестають бути «сірою зоною» і стають частиною світу, де ключову роль відіграють закони, регулятори та рівень відкритості для інновацій та інвесторів.
Залишається питання: це крок до зрілості та масового прийняття криптовалют чи втрата їх первісної ідеї про децентралізацію? У майбутньому дізнаємося відповідь.
Цей матеріал – не редакційний, це – особиста думка його автора. Редакція може не поділяти цю думку.
Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: