Пентагон захопився вайб-кодингом: понад 100 000 ШІ-агентів за п’ять тижнів
Американські військові та цивільні співробітники Міністерства оборони США стрімко освоюють нову технологію штучного інтелекту — вайб-кодинг. За менш ніж п’ять тижнів після запуску платформи GenAI.mil персонал Пентагону створив понад 103 000 напівавтономних ШІ-агентів, а загальна кількість сесій перевищила 1,1 мільйона. Наразі щотижня фіксується близько 180 000 сесій, пише TechRadar.

Ключовим інструментом у роботі став Agent Designer від Google Cloud. Він доступний військовим через GenAI.mil і дозволяє буквально будь-кому, незалежно від технічної підготовки, описати бажану систему природною мовою і запустити її в роботу.
Навіщо вайб-кодинг армії
Застосування вайб-кодування в Міністерстві оборони США означає, що аналітик розвідки може створити агента для автоматичного впорядкування та резюмування звітів, офіцер логістики — помічника для перехресної перевірки даних про постачання в реальному часі, а військовий лікар — інструмент для сортування клінічної інформації. І все це — без залучення IT-відділу та багатомісячних циклів розробки.
Серед найпоширеніших сценаріїв використання — автоматизація рутинних адміністративних завдань: складання звітів після операцій, формування штабних оцінок, аналіз фінансових даних та стратегічних документів, обробка зображень із генерацією описових звітів.
Масштаб і амбіції
За даними Пентагону, платформою вже скористалися понад 1,3 мільйона співробітників відомства, які згенерували десятки мільйонів запитів і розгорнули сотні тисяч агентів лише за п’ять місяців. Завдання, що раніше займали місяці, тепер виконуються за дні.
Заступник директора з питань цифрових технологій і штучного інтелекту Міністерства оборони Ендрю Мейпс прямо назвав ситуацію «перегонами», де цикли розробки стають дедалі коротшими. За його словами, допустити, щоб впровадження нових технологій у армії тривало від п’яти до десяти років, — неприпустимо.
Дискусія навколо безпеки
Не всі технологічні гравці погодилися на умови військових. Anthropic відмовилася знижувати захисні бар’єри своїх продуктів на вимогу Міноборони, пояснивши це ризиком масового стеження та створенням автономної зброї. У відповідь адміністрація Трампа заборонила компанії участь у федеральних програмах, оголосивши її ризиком для ланцюжка постачань.
Google та OpenAI обрали інший шлях, погодившись на широкі угоди, що дозволяють використання їхніх моделей для «будь-яких законних урядових цілей» у межах існуючих правових норм.
Стрімке впровадження ШІ у Пентагоні — це вже не експеримент, а системна трансформація. Питання тепер не в тому, чи використовуватиме армія штучний інтелект, а в тому, як швидко вона навчиться робити це відповідально.
Нагадаємо, днями стало відомо, що Пентагон розробляє лазерну зброю потужністю 300 кВт для знищення крилатих ракет.
Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn












Сообщить об опечатке
Текст, который будет отправлен нашим редакторам: