Розробка без бюджетних обмежень: троє людей і сто агентів Codex проти 70 сеньйорів

Петер Штайнбергер, австрійський розробник і творець OpenClaw, який приєднався до OpenAI у лютому 2026 року, опублікував скриншот свого дашборда використання API — і цифри виявилися вражаючими.

За 30 днів його команда витратила $1 305 088,81 на API OpenAI: 603 мільярди токенів у 7,6 мільйона запитів. Рахунок покриває сама OpenAI — компанія, де Штайнбергер зараз працює. Усе це генерували приблизно 100 агентів Codex, якими керувала команда з трьох осіб, що розвиває open-source проєкт OpenClaw. Найбільш використовуваною моделлю на дашборді виявилася GPT-5.5, пише Tom’s Hardware.

Що роблять ці агенти

Флот Codex-агентів Штайнбергера автономно переглядає pull-реквести, сканує коміти на вразливості безпеки, дедублікує GitHub-issues та пише виправлення. Частина агентів відкриває PR на основі загального роадмапу проєкту, інші відстежують бенчмарки продуктивності й надсилають сповіщення про регресії в Discord-сервер команди. Деякі з них навіть «присутні» на нарадах і генерують PR для функцій, що виникають у розмові.

Чому саме така сума

Штайнбергер уточнив, що цифра в $1,3 млн відповідає ціноутворенню «Fast Mode» Codex, який витрачає кредити значно швидше за стандартний режим виконання. Відключення Fast Mode знизило б базову вартість API приблизно до $300 000. Ця сума еквівалентна приблизно 60 підпискам Codex Pro, якщо рахувати за API-вартістю однієї підписки.

OpenAI оцінює середню вартість Codex у $100–200 на розробника на місяць, але застерігає про велику варіативність залежно від вибору моделі й інтенсивності автоматизації. Витрати Штайнбергера знаходяться на абсолютному краю цього розкиду.

Реакція спільноти

Користувачі іронізують над масштабами витрат. «$1,3 мільйона за місяць? Ти що, переписуєш всесвіт на Rust?» — написав один із коментаторів. Інші порівнювали ефективність: за $1,3 млн на місяць (або $15,6 млн на рік) можна було б найняти близько 70 досвідчених senior-розробників.

На критику Штайнбергер реагує цілком незворушно — що й зрозуміло, коли рахунок оплачує роботодавець. Він описує витрати як дослідження того, як зміниться розробка ПЗ, якщо вартість токенів перестане бути обмеженням. Усе, що будує його команда, залишається у відкритому доступі.

Ця історія вкотре підсвічує напружену дискусію навколо економіки вайбI-кодингу: Codex, Claude Code та Cursor агресивно конкурують за розробників, субсидуючи вартість роботи значно нижче реальних API-тарифів. Кейс Штайнбергера — мабуть, найнаочніша ілюстрація того, наскільки велика ця прірва між тим, що платять користувачі, і реальними витратами на обчислення.

Нагадаємо, не так давно Петер Штайнбергер розповів, чому відхилив «мільярдну пропозицію» Цукерберга.

Підписуйтесь на нас у соцмережах: Telegram | Facebook | LinkedIn